Розділ 1. Олександрійська богословська школа: становлення та розвиток

Про виникнення християнства в Єгипеті і перші кроки Церкви Христової на єгипетської землі ми маємо дуже убогі відомості. Ймовірно найпершою вказівкою на проникнення християнства сюди може служити оповідання "Діянь Святих Апостолів" про звернення трьох тисяч на день Пятидесятниці. Серед них згадуються жителі "Єгипту й околиць Лівії" (Дії.2, 10), тобто юдеї діаспори, яка в Єгипті була однією з найбільш численних в стародавньому світі, складаючи, за підрахунками вчених, приблизно восьму частину населення цієї країни. Тому з дуже великою часткою ймовірності можна припускати, що ці наверені єгипетські юдеї і стали першими з тих, хто кинув насіння Євангелії в єгипетський грунт.

Знахідки папірусів з фрагментами текстів Нового Завіту підтверджують наявність ортодоксальної церкви в Єгипті в найбільш ранній час: один папірус датується початком II ст. і ще чотири - кордоном II-III ст.. Це показує хиткість гіпотез тих західних вчених (в основному протестантського напрямку - В. Бауера та ін), які стверджують, ніби єгипетське християнство спочатку було майже суцільно "єретичним" і що в ньому до кінця II ст. було відсутнє всяке розуміння між "ортодоксією" та "єрессю". Старовинні олександрійські манускрипти Священного Писання, що дійшли до нас, відрізняються високим професіоналізмом і витонченою технікою письма. Дана обставина ясно свідчить про факт високої культури багатьох членів Олександрійської церкви. Іншими словами, освітній рівень олександрійських християн вже в Донікейські період історії Церкви був досить високим. Факт цей не викликає великого подиву, якщо враховувати ту відому обставину, що Олександрія з епохи еллінізму була "столицею освіченості" греко-римського світу.

Відомостей про витоки Олександрійської школи, як і всього єгипетського християнства є дуже мало.

Є гіпотеза ніби то Олександрійську школу заснував євангеліст Матвій, вона живе через те, що Євсевій Кесарійський свідчить [23, ст.56], що Євангелист Марко був першим кого послали у Єгипет, проповідувати там Євангеліє, ним написане, і заснував церкву в самій Олександрії. Його проповідь відразу ж навернула величезну кількість чоловіків і жінок.

Наприклад, Ф. Періколі Рідольфіні вважає, що до кінця I ст. в Олександрії діяла катехитична школа, по типу своєму близька до сучасних їй юдейських шкіл (бо більшість олександрійських християн, як вважає вчений, належало до навернених юдеїв), яка в другій половині II ст. була лише реформована Пантеном. [23, ст.57]

Спочатку в школі викладались тільки головні настанови віри для бажаючих охреститись, а разом з ними готувались і самі проповідники. Одними з перших наставників школи були Афінагор та Пантен, які своєю бесідою поєднували богословське знання з філософським. Згодом Климент називатиме філософію інструкцією до віри. [23, ст.57]

Наслідник Климента Оріген поширив вчення по всій школі. Кількість бажаючих слухати про істинну Християнську віру чи настанови Слова Божого росла невпинно і тоді Оріген розділив слухачів на дві групи: ті які мали найперше слухати про віру, про філософське знання, арифметику. Їх він поручив Ієроклу. Для себе залишив викладання вищих настанов віри та вищого філософського знання й пізнання.

Після Орігена було ще багато талановитих богословів які приносили щось нове до системи викладання у Олександрійській школі та саму школу також поповнювали новими важливими знаннями.

Олександрійська школа відразу завоювала прихильність серед народу і кількість слухачів завжди невпинно росла, і зайняла одне з лідируючих місць серед собі подібних шкіл у становленні богословської думки сходу тай загалом християнського світу. [Филарет, ст.58]