Коріння магії

Вся практична діяльність людини може бути розділена на два види: на діяльність, результати якої залежать, насамперед, від самої людини, - вільну практичну діяльність - і на діяльність, результат якої опосередкований не піддається контролю людини грою випадків, - невільну, залежну практичну діяльність. Усвідомлення залежності результату людських дій від сил інших, чим природні здатності людини, прийшло в ході практичних спроб будь-що-будь забезпечити досягнення бажаних результатів. Люди в ту епоху діяли шляхом проб і помилок. Тому поряд з діями, які реально сприяли досягненню мети, діями здоровими, вони робили масу дій, у дійсності непотрібних, зайвих. У сфері вільної практичний діяльності відбувався своєрідний відбір окремих дій. Виявлялися здорові дії й відбувалося відсівання зайвих, недоцільних.

Інший стан справ в сфері невільної практичної діяльності. У силу того, що тут результат діяльності залежав не стільки від власних зусиль людини, скільки від випадкового збігу обставин, відділення потрібних дій від непотрібних було справою вкрай важким, а іноді й зовсім неможливим. У результаті ті або інші дії, реально непотрібні для досягнення мети, могли закріпитися. Так здорові людські дії стали обростати такими діями, які в дійсності були зовсім не потрібні, але розглядалися людьми як абсолютно необхідні для досягнення мети й тому свідомо повторювалися ними, віднімаючи й час, і сили. Такі дії були не просто непотрібними, а паразитичними. Виниклий як заповнення безсилля невільної практичної діяльності паразитичний образ дій з необхідністю викликав до життя ілюзорний образ думки. Поряд зі знанням про здорові дії людини, природним, зрозумілим образом зухвалих ті або інші потрібні йому результати, виникла віра в те, що паралельно з такими діями існують акти й зовсім іншого роду, які забезпечують успіх людської діяльності якимсь зовсім незрозумілим способом. Іншими словами, крім знання про реальні впливи одних людських дій, про природні сили й здатності людини, виникла віра в існування таємничих впливів інших людських дій, про наявність у людини якихось незрозумілих сил і здатностей. Не розумова ілюзія породила практичну, а, навпаки, практична -- розумову. Паразитичний образ практичної діяльності викликав до життя ілюзорний паразитичний образ думки, відмінний від логічного способу мислення. Якщо логічний спосіб мислення складався в розкритті реально існуючих звязків явищ, то ілюзорний -- у приписуванні -- таємничих впливів у першу чергу -- паразитичним людським діям. Виникнувши, паразитичний образ думки разом з його паразитичним способом, що породив, дій утворили те, що в етнографічній науці одержало назву магії, або чаклунства. Магічні обряди - не що інше, як ілюзорне заповнення безсилля невільної практичної діяльності. Магія, як і будь-яка інша форма релігії, породжена безсиллям людини перед непізнаною необхідністю, що проявляється в пануванні над ним випадків.

В багатьох країнах й у багатьох народів магія претендувала на керування великими силами природи на благо людини. У суспільстві, що з довірою ставилося до домагань фахівців у цій справі, вони ставали людьми важливими й впливовими. І не дивно, що завдяки сталій репутації й страху, що вселяє ними, деякі із чаклунів досягали вищої влади над своїми легковірними одноплемінниками, стаючи вождями й правителями.

Будучи найпершою формою релігії, магія є й самою живучою. На відміну від багатьох інших, більше пізніх форм релігії, вона не просто зберігається від минулих часів і засвоюється сучасними людьми, а знову й знову народжується в умовах, коли людин виявляється під гнітом випадків. Багато з людей, які не вірять ні в надприродний мир, ні в надприродні суті, потрапляючи в ситуацію, що характеризується якщо не повної, те значним ступенем невизначеності, нерідко виявляються в полоні ними ж самими створених магічних подань і навіть роблять дії, власне кажучи, магічного порядку.

Різного роду марновірства існують у людей, що займаються діяльністю, успішний результат якої не може бути гарантований, тому що залежить від факторів, що не піддаються контролю людини. Маса марновірств існує в мисливців, рибалок, моряків, спортсменів, шахтарів, льотчиків, солдатів, що приймають участь у бойових діях, карткових гравців, фінансових спекулянтів, постійних клієнтів лотерей, учнів і студентів, що здає екзамени із предмета, що воно погано знають, у закоханих і т.п.

Помічено, що активізація суспільного інтересу до магії, чаклунству і ясновидінню звичайно спостерігається в періоди серйозних соціальних потрясінь -- революцій, війн, економічних криз. Цим порозумівається широко поширилася на просторах колишнього СРСР наприкінці XX - початку XXI в. віра в гадання й магів.