Гімн до Атона /хіv ст. До н.Е./

Ти з’являєшся, прекрасний, на східному горизонті неба, неживий, який є початком життя.

Коли сходиш на східному горизонті, красою своєю наповнюєш увесь світ.

/.../ Ти є Сонце, ти досягаєш кінців світу і зв’язуєш для свого сина улюбленого і хоча Ти є високо, промені твої досягають землі.

/.../ Ти, що закликаєш до життя сина в лоні матері і заспокоюєш його, щоб не плакав, ти йому опікунка в світі, ти, що даєш повітря, щоб оживити всі створіння. Коли виходить з живота на світ у день свого народження, відкриваєш йому уста і даєш все, що треба ... .

Світ створив згідно з серцем своїм, ти єдиний, разом з людьми, скотом і всіма тваринами, всім, що є на землі, що ходить ногами, що літає і пурхає на крилах.

Країни Хор і Куш, землю єгипетську розмістив на своїх місцях і дав усе, що їм треба; мають їжу, і час їх життя є відмірений. Слова їх різні, а також вид і колір шкіри теж різні, тому що ти зробив народи різними.

Ти виводиш Ніл з-під землі і проводиш його, куди забажаєш, щоб кормив, так як ти їх створив /.../. Ти велике сонце дня /.../.

Ти створив далекі небеса, щоб сходити на них, щоб бачити все, що створив.

Ти є єдиним, але сходиш в різних постатях, як живий Атон, об'явлений і сяючий, далекий, але близький. В тобі одному є мільйон постатей, Світ виник знаком твоїм. Коли сходиш – світ живе, коли заходиш – вмирає. Ти сам є часом життя, а все існування походить від Тебе.

* * * *

Ехнатон – фараон Аменхотеп ІУ, що правив в 1375-1358, релігійний реформатор. Прагнув замінити традиційний політеїзм культом єдиного бога Атона.

Атон – в концепції Ехнатона єдиний бог, який створив світ, ототожнюється з сонячним диском.

РЕЛІГІЇ СТАРОДАВНІХ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ

ГРЕЦІЯ

В давньогрецькій літературі ми не маємо текстів виразно сакрального/релігійного/ характеру. Інформацію про релігійні вірування еллінів ми отримуємо, перш за все, з великих епічних поем – "Іліади" та "Одіссеї" Гомера і "Теогонії" Гесіода. В своїй поемі Гесіод у певній систематичній послідовності викладає міфи про богів та героїв. Також цінними джерелами є гомерівські гімни, що оспівують богів та їх діяння, драматичні твори. Багато релігієзнавчої інформації зустрічаємо в "Історії" Геродота і творах інших істориків. Епічні поеми складені у VIII ст. до н.е., гомерівські гімни – VІII-VI ст. до н.е. До V ст. до н.е. відносяться драматургічні твори, "Історія" Геродота.

В хрестоматії наводяться: прозаїчний переказ міфів про походження світу; про Олімп, про богиню землеробства і плодючості Деметру та її доньку Персефону; опис однієї з святинь Греції у творі Павсанія "Опис Еллади" /I ст. н.е./