Словник термінів

автокефалія – незалежний статус помісної національної церкви в православї, що має власного патріарха. В наш час нараховується 15 автокефальних церков.

єресь – релігійне вчення, що відхиляється від офіційної доктрини церкви в питаннях догматики, культу, організації.

єсени – іудейська секта, поширена в Палестині в ІІ ст. до н. е.– І ст. н.е. Есени дотримувались дуалізму, тобто вірили, що світ .є ареною боротьби доброго і злого богів і злий буде переможений внаслідок вирішальної битви між синами світла і синами темряви. Дотримувались аскетичного способу життя, заперечували приватну власність, рабство, відкидали складну обрядовість. Знищені римськими військами в час Іудейської війни /68 р. до н.е./ Погляди єсенів вплинули на раннє християнство.

канонізація – в католицизмі і православ’ї система заходів та дійств, шляхом яких особу, відому за життя виключним благочестям, відданим служінням ближньому, досягненнями в теології, подвигами в ім’я віри, після смерті проголошують святою і запроваджують культ пошанування.

катехізис – короткий виклад християнського вчення у формі запитань та відповідей. Призначена для початкового навчання віруючих. Кожен напрям християнства має свій катехізис. В Українській православній церкві катехізис був укладений в ХVІІ ст. митрополитом Петром Могилою.

літургія – богослужіння в християнстві, під час якого здійснюється таїнство євхаристії. Складається з трьох частин. Для віруючих – форма спілкування з Богом.

індульгенція – папська грамота, що засвідчує відпущення гріхів, як здійснених, так і ще не здійснених. Видавалась за гроші або за особливі заслуги перед церквою. Практика надання індульгенцій спиралась на догмат ”запасу добрих справ”, якими розпоряджується церква. Практика продажу індульгенцій стала приводом початку Реформації в Німеччині. Скасована в ХХ ст.

месія – в іудаїзмі та християнстві Божий посланець, Спаситель, що покликаний знищити зло і встановити на землі Царство Боже. В християнстві месією вважається Ісус Христос, в іудаїзмі – що месія ще не прийшов на землю.

Мітраїзм – релігія, пов’язана з поклонінням богу Митрі. Виникла в ІІІ–ІІ ст. до н.е. в Ірані і поширилась на території Римської імперії. Митра шанувався як верховний бог, уособлення добра і справедливості, бог–сонце, бог–спаситель. Міфологія і культ мітраїзму здійснили певний вплив на формування культу раннього християнства.

патріарх – титул глави автокефальних православних церков. В католицизмі титул патріарха носять глави окремих єпархій.

пранаяма – в індуїзмі термін. яким визначається життєва сила, основа життєдіяльності людини. Одне з понять „Живої етики”

Реформація – соціально–політичний рух в Європі ХVІ ст., спрямований проти феодалізму та його опори – католицької церкви. Реформація породила новий напрям християнства – протестантизм. Початок Реформації поклав виступ М. Лютера в 1517 р.

таїнства – літургійний обряд, метою якого є отримання віруючим ”благодаті Божої” . католицизмі і православ’ї є сім таїнств: хрещення, сповідь, причастя, миропомазання, священство, єлеосвячення. В більшості протестантських течій здійснюється лише хрещення та причастя, але не як таїнства, а як символічні обряди.