logo search
Навч

Пророк Мухаммед

План

  1. Буддизм

а) історія виникнення буддизму, Сиддхартха Гаутама – засновник буддизму;

б) віровчення та культ буддизму. Священні книги;

в) основні напрями буддизму: хінаяна, махаяна, ламаїзм.

  1. Іслам

а) історія виникнення ісламу. Мухаммед – життя і діяльність;

б) віровчення, культ. Коран – священна книга ісламу;

в) основні напрями ісламу;

г)іслам в Україні.

  1. Буддизм та іслам у сучасному світі

Ключові поняття: карма, дхарма, сансара, реінкарнація, "чотири шляхетних істини", "восьмеричний шлях спасіння", нірвана, боддхісатва, іслам, передвизначення, шаріат, шахада, джихад, умма.

Буддизм- найстарша з світових релігій, що виникла у УІ ст.. до е н.е. в Північній Індії.Засновник – Сиддхартха Гаутама, який після просвітлення став називатись Буддою (Просвітленим). Поширена в країнах Південно-Східної та Центральної Азії, налічує в наш час близько 354 млн. послідовників. Буддизм – це не тільки релігія, а свого роду спосіб мислення, який так само пристосовується до багато чисельних магічних обрядів тантричного ламаїзму, так і до суворого, наповненого глибоким змістом споглядання японського дзен. Одна з головних вимог буддизму - ненасильництво, пошана до життя в будь-якому його прояві. Для буддизму є характерною віротерпимість, толерантність, здатність співіснувати, переплітатись з будь-якими іншими релігійними віруваннями, що не приводить до втрати сенсу буддизму, а, навпаки, сприяє його поширенню в світі. Багаточисельність напрямів буддизму, форм культу наочно демонструють стару для буддизму, але нову для Європи ідею – культ є лише формою звертання до Бога, а не сутність віри. Буддизм звернений до всього людства без будь-яких обмежень і тому відноситься до світових релігій.

Розглядаючи перше питання, слід розкрити:

– суспільно–історичні передумови виникнення буддизму та його ідейні джерела: Веди і філософський коментар до Вед – Упанішади; віровчення брахманізму, особливо такі його положення, як карма, дхарма і сансара, реінкарнація. Виділити спільні риси індуїзму та буддизму. Характер буддизму як негативної реакції на елітарність, ритуалізм брахманізму; як відповіді на засадниче питання: як досягти звільнення від колеса перевтілень всім, а не лише членам касти брахманів. Буддизм, ( як пізніше християнство та іслам) сформувався як вчення про шлях досягнення спасіння кожною людиною, незважаючи на стать, націю, касту чи суспільне становище;

– особистість засновника буддизму Сиддхартхи Гаутами, історію його життя й діяльності. Зміст буддизму як вчення про людину, яка самостійно, без Божественного Одкровення, тільки шляхом власних роздумів досягла вищої мудрості і відкрила шлях спасіння для себе й інших. Підкреслити, що виклад життя Будди є складовою віровчення буддизму, розкриває шлях, який має пройти людина для усвідомлення істини. Будда – не надприродна істота, а мислитель і вчитель. Особливо слід звернути увагу на чотири зустрічі Сиддхартхи, що стали поштовхом до пошуку істини і вибору серединного шляху, відкинення крайнощів гедонізму чи аскетизму;

– основи віровчення буддизму – "чотири шляхетні істини", які проголосив Будда у своїй першій проповіді після досягнення “просвітлення”. Вчення Будди не прагне вирішити долю людини чи походження світу, а тільки відповідає на питання, як досягти спасіння. Це досягнення йде через усвідомлення шляхетних істин та дотримання етичних вимог, “восьмеричного шляху спасіння”. У вченні Будди домінують риси філософсько-етичної концепції, а не релігії. Умовою спасіння проголошується не поклоніння надприродному, а слідування певним етичним нормам. Єдиним прагненням буддизму є досягнення Нірвани шляхом дотримання моралі й оволодіння своїм тілом та свідомістю. Але ідея спасіння є ідею власне релігійною, а не філософською. Розглядаючи вчення буддизму, важливо відокремити його риси як філософсько-етичного вчення, так і світової релігії, їх інтегральний зв’язок;

– зміст вчення Будди, викладений у священній книзі буддизму – Трипітака, що складається з трьох основних частин:

1) Віная-пітака, в якій викладено статут і правила для чернечих громад;

2) Сутра-пітака – власне зміст вчення буддизму;

3) Абідхарма-пітака – філософські коментарі та тлумачення положень вчення. Трипітака канонізована на Першому буддійському соборі у місті Раджагріха (Індія). Тексти збереглися мовами палі й санскрит та у перекладах на тибетську й китайську мови. В цілому буддійський канон складає 54 книги, відредаговані на VІ буддійському соборі 1954–1966 р. р.;

– таку особливість буддизму, як відсутність централізованої структури, церковної ієрархії, мирне співіснування декількох напрямів. Основою віровчення всіх напрямів є “чотири шляхетних істини” та “восьмеричний шлях спасіння”, вони відрізняються між собою лише інтерпретацією основних ідей та культом:

Висвітлюючи питання, слід показати характерні особливості кожного з напрямів буддизму; особливості їх віровчення, культу.

Розглядаючи друге питання, треба звернути увагу на:

– суспільно–історичні умови виникнення ісламу та його джерела: іудаїзм та християнство. Іслам сформувався в період об’єднання окремих бедуїнських племен в етнічну спільність і тому в ньому яскраво проявляється етноутворююча функція релігії. Одним із джерел ісламу були і релігійні уявлення бедуїнських племен, їх вплив особливо відчутний у культі ісламу. Важливо зазначити, які власне ідеї іудаїзму та християнства були сприйняті й розвинені ісламом;

– особистість засновника ісламу Мухаммеда, історію його життя та діяльності. Про особистість Мухаммеда, його діяльність маємо значно більше історичних відомостей, ніж про Будду та Христа, і це дає можливість проаналізувати, які риси є спільними для засновників світових релігій, які унікальними і наскільки особистість засновника впливає на зміст самої релігії;

– зміст віровчення ісламу, такі його особливості, як: суворий монотеїзм, неантропоморфне уявлення про Аллаха, заборона уявляти його в конкретному людському вигляді, догмат про передвизначення, який визначає значний фаталізм мусульманства. Розглядаючи догмати ісламу про загробний світ, загробне воздаяння, уявлення про надприродні істоти, слід порівняти їх з вченням буддизму, іудаїзму. Особливу увагу треба звернути на вчення про джихад – священну війну в ім’я віри, особливості трактування цього догмату в минулому і сучасності;

– “п’ять стовпів” віри, дотримання яких є обов'язковим для всіх мусульман. Включають як догмати, так і культові приписи. Слід проаналізувати, які з них належать до віровчення, а які – до культу або до суспільної практики. Розглянути особливості мусульманського культу: молитви, правила їх здійснення; свята в ісламі;

– віровчення ісламу, що базується на священній книзі Коран. Коран шанується як вічна свята книга, надана Аллахом Мухаммеду через Одкровення. Необхідно розглянути зміст, будову Корану, історію його запису. Коран є джерелом мусульманського віровчення і права, тому склались певні традиції його тлумачення. Доповненням Корану служить Сунна – збірник хадисів- переказів про вчинки та вислови пророка Мухаммеда. Доцільно звернути увагу на зміст Сунни, її місце в мусульманському віровченні;

– особливістю ісламу є детальна регламентація життя мусульман. На авторитеті Корану базується мусульманське право – шаріат. Слід розкрити особливості шаріату, його роль в житті мусульманських країн, а також релігійні і моральні обов’язки мусульманина згідно з шаріатом. Шаріат детально регламентує обов’язки людини щодо ближніх; кровних родичів; стосунки в родині, особливо вивищуючи главу родини – батька, якому має коритись родина; визначає права і обов’язки дружини і дітей;

– наявність декількох напрямів в ісламі: сунізму, шиїзму, ісмаїлізму та ін. Розкрити особливості кожного з цих напрямів, їх віросповідні та культові відмінності. Звернути увагу на відносини між різними напрямами, їх ставлення одне до одного.

Готуючи відповідь на трете питання, треба розглянути:

– зміни у віровченні й культі буддизму та ісламу в наш час; показати, наскільки проявляється в цих релігіях характерний для сучасності процес модернізації:

– діяльність буддійських релігійних організацій у сучасному світі. Треба звернути увагу на причини поширення буддизму в країнах Європи та США;

– проблему ісламського фундаменталізму. Відмінності ісламу як релігії та ісламського фундаменталізму як політичної течії; причини його поширення в країнах ісламу, особливості прояву в сучасному світі. Розглянути, як трактують поняття джихаду сучасні мусульманські богослови та ісламські фундаменталісти;

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

ЗНАТИ:

ВМІТИ:

охарактеризувати особливості світових релігій на прикладі буддизму та ісламу;