Практичні завдання

1. Прочитавши наведені нижче уривки, порівняйте зміну відношення церкви до принципу свободи віросповідання на прикладі католицької церкви:

“Ми відлучаємо від Церкви й проклинаємо всяку єресь, що повстане проти святої православної і вселенської віри... Світські владоможці, котрі прагнуть пошани й послуху, повинні робити все, що в їхніх силах, для винищення усіх єретиків, на яких вкаже Церква”.

Рішення ІV Латеранського Собору 1215р.

“Собор проголошує, що людина має право на релігійну свободу. ... право на свободу віри ґрунтується на природній гідності людини, що пізнається як через сповіщене нам слово Боже, так і людським розумом”.

Рішення ІІ Ватиканського Собору 1965р

2. Сформулюйте основну ідею, що містить наведена цитата:

“... кожна людина має повну і необмежену свободу думки і віросповідання, якою може користуватись без наказу – або всупереч наказу –правителя, не знаючи за собою вини чи гріха, але завжди за умови, що робить це чистосердечно і по совісті перед Богом, наскільки дозволяють її знання та переконання”.

Дж.Локк

3. Прокоментуйте наступне твердження:

“Характерною особливістю ставлення православ’я до держави є прагнення співпрацювати задля спільного блага суспільства без шкоди для догми церкви та внутрішньої свободи людини.”

Д.С.Романідіс, священник Грецької Православної Церкви.

4. Знайдіть діалектику толерантності та поваги до власних релігійних настанов у наведеному уривку:

“Ми повинні знову навчитися сміливо промовляти в ім’я Христа до можновладців і народу, щоб засудити терор, жорстокість і расову дискримінацію і виступити на захист знедолених, в’язнів і біженців. Ми повинні повселюдне перетворити Церкву на голос тих, хто позбавлений голосу, і дім , де кожен почуватиметься вдома. Ми повинні знову навчитися, якими є обов’язки християнина і християнки у промисловості, сільському господарстві, політиці, професійній діяльності і вдома.. Ми маємо просити Бога навчити нас говорити “ні” і говорити “так”, перебуваючи в істині. Говорити “ні” всьому, що глумиться над любов’ю Христа; кожній системі, кожній програмі і кожній людині, які ставляться до будь–якої людини як до безвідповідального створіння або як до засобу для отримання вигоди: усім, хто вдається до несправедливості в ім’я порядку, хто сіє зерна війни або підбурює до неї як до неминучого кроку”.

Послання Першої Асамблеї Всесвітньої Ради Церков, 1948р.

5. Сформулюйте основну ідею, що містить наведена цитата:

“Співпраця всіх християн у живий спосіб виявляє ту злуку, що нею вони між собою вже сполучені, та повніше висвітлює образ Христа, що прийшов послужити. Треба, щоб ця співпраця, яка вже встановилася серед багатьох народів, щораз більше вдосконалювалася, і передусім у тих країнах, де відбувається соціальний та технічний розвиток – а саме: співпраця у належному пошануванню гідності людської особи, плекання миру, чи пристосування Євангелія до соціальних відносин, розвитку науки та мистецтва у християнському дусі, застосування різних засобів проти лихоліття наших часів, таких як голод, стихійні нещастя, неписьменність і нужда, нестача житла та нерівний розподіл матеріальних благ”.

Декрет про екуменізм, ІІ Ватиканський Собор, 1964р.