Іконоборство у Візантії

курсовая работа

Розділ ІІІ. Наслідки іконоборських змагань для культурно-релігійного та суспільно-політичного життя Візантії

Криза, спричинена іконоборчим рухом, для розвитку візантійської культури мала таке саме значення, яке для збереження незалежності імперії мали війни з персами та арабами. Східні впливи, втілені в іконоборство, супроводжувалися вторгненнями зі Сходу. Поразка іконоборства і провал ворожої експансії в історії Візантії - це факти однакової ваги: перший розвязав питання про шляхи розвитку візантійської культури, другий визначив напрям візантійської політики в майбутньому. Повернення до культу ікон означало перемогу грецької релігійної думки над релігійним світоглядом, що зародився, розвинувся і прийшов із Азії. Так грецько-християнська держава Візантія зайняла своє, чітко визначене становище між двома світами: Сходом і Заходом Жан-Клод Шейнэ. История Византии. - Астрель, 2000. - С. 707.-708..

Довготривала епоха іконоборчої кризи спричинилася до звуження сфери політичного мислення, куди слід зарахувати провал ідеї візантійського універсалізму, втрату всевладності на Заході, а в результаті - занепад там впливу Візантійської імперії. Релігійна політика імператорів-іконоборців, їхня незацікавленість західними околицями держави призвели до загострення сепаратистських тенденцій, що панували на Заході, а це зумовило заснування церковної держави і коронацію Карла ІІІ Великого. Та якщо універсалізм візантійської держави зазнав поразки, то й римська церква на Сході стала втрачати ґрунт під ногами. Перший крок до цього зробив запеклий іконоборець Константан V, взявши під зверхність Константинопольського патріархату більшу частину Балканського півострова Культура Византии: вторая половина VII - XIIст. - М.: Искуство, 1989. - С. 231.. Однак патріарх міг приступити до змагання і боротьби з папою на рівних тільки після подолання іконоборчої кризи. Як Західна імперія постала і зміцнилася коштом візантійського універсалізму, так само й Константинопольський патріарх піднімався завдяки універсалізму Римської церкви Острогорський Г. Історія Візантії. - Львів: Літопис, 2002. - С. 350.. На першому етапі цього історичного процесу Візантія перебувала у несприятливому становищі. Зате на другому етапі, який почався через конфлікт Фотія з Апостольською столицею, взаємини складалися вже на засадах цілковитої рівноцінності. Незмірно важливішим є факт, що в тому просторі, де перебіг історичних подій обмежив візантійські впливи, як перед візантійською державою, так і перед церквою постали нові дуже важливі завдання Балух В Візантиністка: курс лекцій. - Чернівці: Книги, 2006. - С. 235-236..

Делись добром ;)