Історія розвитку релігії в Україні

контрольная работа

1. Історія і сучасний стан релігійних вірувань і конфесій в Україні

Християнство поширювалося на Україні ще задовго до княжіння Володимира Великого. Вже біля 860 р. мали охреститися Аскольд і Дір, що ходили великим походом на Царьгород. Українське населення не противилося християнській вірі. Вже за Ігоря 944 р. стояла в Києві церква св.Іллі й частина княжої дружини була християнська. Ігорева дружина Ольга також прийняла християнство, але не могла приєднати до нової віри сина Святослава. Він сказав, що його дружина буде сміятися з нього. Володимир Великий не тільки сам прийняв християнство, але й намагався зробити його вірою цілої держави. За наказом князя всі без винятку хрестилися.

Володимир у перший по хрещенні день наказав скидати ідолів, рубати й палити. Статую Перуна привязали коневі до хвоста й тягнули до Дніпра -- дванадцять чоловік били його залізом. Кинули фігуру до ріки й князь наказав: "Як де пристане, відбивайте його од берега, аж перейде пороги -- тоді лишіть його". І Перун поплив Дніпром і затримався далеко за порогами, в місці, що називалося пізніше Перунова рінь. На місцях, де стояли ідоли богів, побудували християнські церкви або божниці, як їх часом називали. Краса й велич нових святинь поволі згладжувала память про давню, просту віру. Проповідниками християнства спочатку були чужинці, греки або болгари. Інколи це були крайні аскети, що виглядом своїм викликали тривогу, як наприклад, митрополит Іван Скопець, що приїхав із Царьгорода 1089 р. Пізніше духовенство почали обирати з місцевих людей, із шкіл, що заснували Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Першим митрополитом з місцевого роду був Іларіон, славний проповідник і надворний священик Ярослава Мудрого, висвячений 1051 р. Вдруге 1147 р. без погодження з Царьгородом, висвятили на митрополита Клима Смолятича. Це теж учений книжник і філософ. Собор єпископів посвятив його мощами св.Климентія, що в Києві були у великій пошані. Це були спроби визволити українську церкву з-під прямого впливу Візантії. Але пізніше царьгородський патріархат відновив своє право присилати митрополитів до Києва.

В ці часи при церкві жив не тільки сам священик, але й численний церковний причет -- люди, які виконували при церкві якісь обовязки аби церква прийняла їх під свій захист. Називали їх також церковними людьми і вони не підлягали світському судові; судив їх єпископ. В церковному уставі Володимира Великого вони перелічені: ігумен, піп, диякон, попадя, той хто в криласі: ігуменя, чернець, черниця, проскурниця, паломник, лічець, прощеник, задушний чоловік, прибічник, сліпець, хромець тощо.

Духовні чини часто переходили з роду в рід і утримувалися в тих самих родинах: сини священика ставали також священиками. Попович, що не вчився і не висвятився на попа, лишався ізгоєм, людиною без стану. Для письменного духовенства вимагали звичайно невеликої освіти: вміння тільки читати й писати та знати церковні обряди.

Завдяки певній нормалізації державно-церковних стосунків, створенню реальної бази для функціонування релігійних організацій, загальній демократизації українського суспільства відбувається бурхливий процес відродження релігійно-церковного життя. За роки існування незалежної України мережа релігійних громад зросла майже на 4 тисячі одиниць.

На сьогодні Україна -- багатоконфесійна держава, де офіційно (станом на 01.01.95) діяло майже 16,5 тис. релігійних громад, 67 конфесій, напрямків і толків. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква -- Київський патріархат (УПЦ-КП), Українська автокефальна православна церква (УАПЦ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ), євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1 % всієї релігійної мережі України.

Найвпливовішою складовою релігійного життя залишається православя, що становить 51,6 % загальної кількості релігійних обєднань.

Українська православна церква є домінуючою в українському православї. На сьогодні вона нараховує 31 єпархію, де діють понад 6 тис, громад віруючих, налічує 64 монастирі, 10 духовних навчальних закладів, 18 періодичних видань, 1225 недільних шкіл та 13 братств. Церковну службу здійснюють біля 5 тис. священиків. 1991 р. церква отримала від Московської патріархії самостійність в управлінні, але канонічне підпорядкована патріарху Московському і всієї Русі -- Алексію II. Управління церквою здійснює синод УТЩ на чолі з предстоятелем митрополитом Володимиром.

Українська православна церква -- Київський патріархат, керована патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, нараховує 24 єпархії, понад 2 тис. громад, має 15 монастирів, 1300 служителів культу, 11 духовних навчальних закладів, 7 періодичних видань та 617 недільних шкіл. Ця церковна організація виникла у червні 1992 р. в результаті обєднання частини релігійних громад та духовенства УПЦ та УАПЦ. Управління церквою здійснює Вища церковна Рада на чолі з патріархом. Українська автокефальна православна церква нараховує 600 парафій. Церковну службу здійснюють біля 200 священиків. Структурне оформлення цієї релігійної організації було здійснене у 1990 р., коли на помісному соборі було обрано патріарха (Мстислава). 1992 р. частина єпископату УАПЦ, керована митрополитом Антонієм, обєдналася з окремими представниками УПЦ, утворивши УПЦ-КП. Противники цього обєднання, на чолі з патріархом Мстиславом, не визнали здійсненого акту і згодом після його смерті (вересень 1993 р.) провели черговий помісний собор, обравши на ньому нинішнього патріарха УАПЦ Димитрія.

Досить активно відбувається відродження Української греко-католицької церкви. За кількістю громад (3030) вона практично вийшла на довоєнний рівень (3237) і займає на сьогодні друге місце в Україні. Переважна більшість парафій знаходиться у Львівській (1333), Тернопільській (721), Івано-Франківській (629) та Закарпатській (280) областях. Останнім часом помітне поширення греко-католицизму в інших регіонах України. До цієї церкви відносяться також 19 греко-католицьких єпархій, що діють серед української діаспори в Австралії, Аргентині, Бразилії, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Франції, Хорватії та США. Очолює церкву Верховний архієпископ Мирослав.

Серед церков, що найбільш динамічно розвиваються останніми роками, -- Римсько-католицька церква, її зусилля сьогодні спрямовані на відродження церковної мережі, що існувала в період найбільшого впливу католицизму в Україні у XVII -- XVIII. РКЦ практично закінчила свою розбудову. Призначено єпископів. Утворено Львівську архідіецезію як її духовний центр та Житомирську і Камянець-Подільську дієцезії. Відкрито Київський духовний коледж, Камянець-Подільську духовну семінарію та Київський український римсько-католицький університет. На сьогодні понад 600 католицьких громад діють в усіх областях України, за винятком Полтавської. Крім цього, РКЦ має 22 монастирі, біля 200 недільних шкіл, 6 періодичних видань та понад 300 служителів культу, серед яких 200 -- іноземці. Будується 86 нових культових споруд.

Досить широко представлені в Україні церкви протестантського напрямку. В протестантських церквах є необхідні управлінські структури, в тому числі й республіканські духовні центри, що діють на підставі зареєстрованих в установленому законом порядку статутів. Тут панує спокійна діловитість: зміцнюється матеріальна база релігійної діяльності, ведеться, релігійно-просвітницька, морально-виховна, місіонерська робота; підтримуються тісні звязки з братніми церквами інших держав, регулярно завозяться з-за кордону релігійна література, медикаменти, одяг, продовольчі товари, які розподіляються по лікарнях, будинках сиріт, серед людей похилого віку, інших мало-захищених верств населення.

Значно зросла в Україні кількість мусульманських громад (117). Проте єдиної церковної структури ця конфесія не набула. На сьогодні офіційно діють три зареєстровані самостійні центри: у Києві, Донецьку та в Криму.

Два центри керують діяльністю 70 іудаїстських громад. Це, зокрема, Обєднання іудейських релігійних організацій (головний рабин Яків Блайх) та Обєднання релігійних громад іудейського віровизнання (президент Ноях Дубинський).

В останні роки в Україні знайшли певного поширення релігійні організації так званих нетрадиційних культів. Серед них: громади харизматичного напрямку, Церкви повного Євангелія, РУН віри, Товариства свідомості Крішни, Новоапостольської церкви, Церкви Іісуса Христа святих останніх днів (мормонів) та буддистських дацанів. Крім того, в Україні діють понад 200 мало чисельних обєднань віруючих 46 релігійних напрямків, течій і толків. З утвердженням національної незалежності та проголошенням держави Україна постало питання про визначення свободи світогляду і віросповідання, тобто надання громадянам України можливості та права сповідувати будь-яку релігію або бути атеїстом. Щоправда, атеїзм -- це також своєрідна релігія. Нинішній розподіл християнських конфесій в Україні ілюструє наведена таблиця.

Область,

територіальне утворення

Кількість зареєстрованих общин

УПЦ

протестантські

УГКЦ

УПЦ-КП

УАПЦ

РКЦ

Вінницька

637

198

10

66

20

115

Волинська

463

258

10

187

13

24

Дніпропетровська

283

198

3

19

13

8

Донецька

304

304

16

45

1

46

Житомирська

459

165

5

73

3

102

Закарпатська

508

317

299

3

--

84

Запорізька

172

176

2

41

1

7

Івано-Франківська

23

76

664

270

151

25

Київська

416

256

7

208

9

7

Кіровоградська

172

120

--

10

4

1

Луганська

246

144

2

5

2

17

Львівська

62

207

1460

362

352

126

Миколаївська

164

124

5

61

3

5

Одеська

384

217

7

ЗО

2

9

Полтавська

278

121

1

47

7

1

Рівненська

493

295

2

234

14

2

Сумська

287

117

2

35

--

2

Тернопільська

114

127

751

177

295

73

Харківська

214

133

5

11

10

5

Херсонська

195

113

6

21

12

10

Хмельницька

721

215

16

69

60

118

Черкаська

308

230

1

52

20

6

Чернівецька

383

314

13

113

--

25

Чернігівська

350

99

2

49

--

1

Автономна

Республіка

Крим

353

167

4

16

2

12

Київ

93

212

8

66

20

11

Разом

7911

4879

3301

2270

1022

751

УПЦ -- Українська православна церква; УГКЦ -- Українська греко-католицька церква; УПЦ-КП -- Українська православна церква, Київський патріархат; УАПЦ -- Українська автокефальна православна церква; РКЦ -- Римсько-католицька церква. Право свободи світогляду і віросповідання зафіксовано в міжнародних документах, зокрема в "Хартії прав людини ", "Загальній декларації прав людини ", що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948p., і продубльовано в міжнародному "Пакті про громадянські та політичні права ", прийнятому 21-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 16 грудня 1966р., який набрав чинності 23 грудня 1976р. Уст. 18Декларації і cm. 18 Пакта написано: "Кожна людина має право на свободу думки, совісті й релігії, вона може приймати релігію за своїми переконаннями, вибором та здійснювати свободу сповідувати свою релігію або переконання публічним чи приватним порядком та виконувати релігійні чи ритуальні обряди". Уст. 35 Конституції України, прийнятій на сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р., також зазначене право громадян на свободу світогляду і віросповідання. Ця стаття практично повторює статті міжнародних документів і не суперечить їм.

Делись добром ;)