1. Онтологічна концепція буддизму

У буддійській сакральній моделі універсум існує без відомого початку, бег визначеного кінця, без конкретного творця, існує одвічно. І таких світів-універсумів - безліч, "велике тисячосвіття” мільйонів світів, обєднаних у величезні системи -"сахалоки". В бесіді з Анатха-пиндикою Будда висунув такі аргумент» на користь відсутності конкретного й досконалого творця Всесвіту: "Якби світ було створено Ішварою [Творцем], не було б ні змін, ні руйнації. Не було б таких речей як скорбота й нещастя, як справедливе і несправедливе, оскільки всі речі, чисті і нечисті, походять від нього. Якщо сум: радість, любов і ненависть, що виникають у всіх свідомих Істот, - це справа Ішвари тоді він сам повинен бути здатним на сум і радість, любов і ненависть, а якщо в нього є все це, то як можна сказати, що він досконалий? Якщо Ішвара творець і якщо всі істоти мовчки повинні підкорятися владі їхнього творця, якою була б користі від доброчесної поведінки? Поводитися? праведно або неправедно було б одне й теж саме, оскільки всі діяння створені Ішварою і повинні бути тим же, що і їх творець. Але якщо сум і страждання приписати іншій причині, це означає, що існуватиме щось, причиною чого Ішвара не є Чому ж у такому разі й усьому не бути безпричинним..".

Проте може виникнути інше питання якщо світ не було створено Творцем, то можливо, все існуюче є виявом абсолютного, що виходить за межі всіх видимостей? І ось відповідь Будди: “Якщо під абсолютним розуміється щось, що знаходиться без звязку з усіма пізнаваними речами, які можна пізнати, його існування не може бути встановлено ніякими міркуваннями. Як ми можемо знати, що щось, не звязане з іншими речами, взагалі існує? Весь Всесвіт, як ми його знаємо, це система відношень - ми не знаємо нічого, що не співвіднесене або не може бути співвіднесене з чим-небудь. Як може те, що ні від чого не залежить, ні з чим не звязане, створювати речі, звязані між собою й такі, що залежать у своєму існуванні один від одного? Знову ж таки, абсолют або один, або їх декілька. Якщо він тільки один, як він може бути причиною різних речей, що походять, як ми знаємо, від різних причин?

Якщо різних абсолютів стільки ж, скільки речей, як останні можуть бути віднесені один до одного?

Якщо абсолют пронизує всі речі й наповнює весь простір, тоді він не може їх ще й створювати, тому що створювати нема чого. Далі, якщо абсолютне позбавлене всіх якостей [ніргуна], тоді всі речі, що виникають з нього, також не повинні мати якостей. Але в дійсності всі речі у світі повністю визначаються якостями. Ось чому абсолют не може бути їхньою причиною. Якщо ж абсолют є незмінним, тоді всі речі також повинні бути незмінними. Адже наслідок не може відрізнятися за природою від причини. Проте всі речі у світі підкоряються змінам і розпаду. Яким же чином у такому разі абсолют може бути незмінним?.. Якщо ж абсолют є причиною всього, чому ми повинні шукати звільнення? Адже тоді ми самі володіємо цим абсолютним і повинні терпляче зносити всі страждання та журбу, які постійно створюються абсолютом..."