Психологічні аспекти буддизму

реферат

1.1 Виникнення буддизму та особистість його засновника

Буддизм виник перш за все як прояв свободи віросповідання в боротьбі із закостенілою брахманською ортодоксією і зовнішнім ритуалізмом. Буддизм відкинув і брахманське вчення про сакральність сословно-варнової системи, і авторитет священних Вед, стверджуючи, що будь-яка людина може стати святим - архатом чи Буддою. Між тим, буддизм є лише повторенням філософії упанішад (заключної частини Вед) з новим наголосом. Рівнодушність до авторитету Вед і обрядова набожність, віра в закон карми, переродження і можливість досягнення мокші чи нірвани, доктрина про непостійність світу та індивідуальність - все це є спільним для упанішад і Будди. Таким чином буддизм став очищенням витоків релігії ("замутилися джерела водяні"). І як виявилося, Будда не лише очистив "джерело", але і створив універсальне, живе вчення, яке здатне до "самоочищення" і до постійного оновлення. [2]

Засновником буддизму вважається Сіддхартха Гаутама, відомий всьому світу під імям Будди-Просвітленого. Син царя із племені шакья (каста кшкатріїв-воїнів), Сіддхартха Гаутама народився близько 567 року до н. е. в місті Капілавасту. Згідно загальноприйнятій біографічній схемі цар, щоб не збулось пророцтво знаменитого аскета Асіта Девали про аскетичну карєру єдиного спадкоємця, оточує його розкішшю і робить все, щоб принц не мав ніяких турбот. Він хоче уберегти юнака від печалей оточуючого світу. Але Сіддхартсі все-таки вдається вибратися з межі палацу і там відбуваються три його зустрічі з реальністю: з хворим, старим і з похоронною процесією. Так безтурботний царський син дізнається, що в світі є хвороба, старість та смерть. [2] Згідно з деякими версіями, він зустрічає ще й відлюдника, що наводить його на думку про можливість знайти вихід із коловороту страждань цього світу. Приголомшений власними відкриттями майбутній Будда приймає рішення шукати цей вихід. Він біжить з палацу і у віці 29 років приєднується до бродячих відлюдників, з якими проводить 6 років. [1]

Потрапивши в оточення аскетів, Будда швидко оволодіває різними технічними прийомами логічного самообмеження і легко входить в найбільш складні логічні стани, але його постійно переслідує думка про те, що таким способом він не пізнає істину. Після чергової невдалої спроби досягнути просвітлення шляхом зменшення раціону і затримки дихання (будучи близько до смерті) відлюдник Гаутама приходить до остаточного розуміння того, що йому потрібно шукати інший шлях. Він займається роздумами і молитвами. [2]

Сидячи під деревом бо (індійською смоковницею) Гаутама постійно і непорушно дивився на схід, і його розум був націлений на одну мету: "Я не зійду з місця, поки не досягну вищого і абсолютного блага". Він провів під деревом сім тижнів. Одного разу, коли він все ще був у глибоких роздумах, відпочиваючи під деревом, якому його послідовники дали назву Бодхінанди, або "трон розуму", він переживає стан бодхи - "просвітлення", чи "пробудження". Він оволодів тим, чого шукав. Після цього починається його проповідницька діяльність.

Кількість учнів Будди поступово збільшувалася. Вони обєднувалися в буддійські общини - сангхи (перша з яких була заснована самим Буддою), котрі потім розвивались у буддійські монастирі. У всі напрямки були розіслані місіонери для навчання новому вченню. [2] Цілий ряд брахманів наслідує буддизм. Багато людей стає мирськими учнями Будди; навіть кільком жінкам було дозволено організувати орден буддійських монахинь. [1]

Коли після місіонерської діяльності, яка продовжувалася приблизно сорок років, Будда зрозумів, що наближається час для нього відмовитися від свого тіла і досягнути парінірванни - остаточного звільнення, він витратив останні години на поради і настанови монахам, що зібралися навколо нього. Останніми його словами були: "Усі складові частини буття перехідні; старанно трудіться заради вашого врятування". Легенди передають, що помер він у віці восьмидесяти років. Будда відомий під кількома іменами, в тому числі Шакьямуні - мудрець із Шакьїв і Татхагата - той, що досяг істини.

Делись добром ;)