Вступ

Колись давно, в 1930 році в роботі «Повстання мас», Х. Ортега-і-Гассет писав, про те, що небувале збільшення спектру людських можливостей, розширення просторових і часових меж його світу сталося раптом, раптово, за одне покоління. Середня людина, яка відчуває себе «як усі» і знаючи це, «має нахабство всюди стверджувати і всім навязувати своє право на посередність». Сьогодні ці слова здаються нам не просто пророчими, а воістину символом нашої епохи початку XXI століття, суспільства соціальних мереж і глобальних процесів.

Сьогодні Інтернет перестав бути просто засобом комунікації, для багатьох він став джерелом роботи і засобом проведення дозвілля, для деяких перетворився на своєрідний цифровий наркотик, який дає ілюзію постійної затребуваності, а часом Глобальна Павутина стає і притулком «загублених душ», спраглих духовної розради. Досить набрати пошуковий запит «Інтернет церква» і нашій увазі буде представлений досить різноманітний «шведський стіл» з різноманітних конфесії і культів, одні пропонують «написати Богу on-line», інші замовити молебень, або бути присутнім на оном не виходячи з дому. Але, для того, що б зрозуміти суть цього феномена, нам потрібно дослідити сам феномен «інформаційного суспільства».

Наступ ери електронної цивілізації було передбачене такими дослідниками, як Е. Тоффлер, Дж. К. Гелбрейт, П. Друкер, Д. Белл та ін. Тим часом, глобальні висновки були зроблені не відразу, наприклад, Д. Белл у своїй, що стала класичною, роботі «Майбутнє постіндустріальне суспільство» [1] розглядав електронно-обчислювальну техніку лише як одну з наукомістких галузей і як необхідний засіб вирішення складних завдань із застосуванням системного аналізу теорії ігор. Пізніше Д. Белл, досліджуючи соціальні рамки інформаційного суспільства, приходить до висновку: «в наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становлення нового соціального укладу, що базується на телекомунікаціях» [2]. Е. Тоффлер у своїй роботі «Третя хвиля» [3] виявляє соціально-економічні тенденції, які супроводжують розвиток інформаційних технологій, зокрема, він пророкує підвищення інтерактивності засобів масової інформації за рахунок впровадження нових мережевих засобів компютерних технологій.

Одним з найбільш повних досліджень у вітчизняній літературі з віртуалізації є монографія Д. В. Іванова «Віртуалізація суспільства» [4], в якій логіка віртуальної реальності представляється як заміщення реальних речей і вчинків образами - симуляціями. Перші дослідження релігії в просторі Інтернету були опубліковані в середині 1990-х років. Це роботи Девіда Лочхеда, Стівена ОЛірі та інших дослідників. В останні роки цією проблематикою займаються Бренда Брешер, Лорн Доусон, Мортен Хойсгаард.

Дослідження релігійних ресурсів Інтернету неможливо без вивчення релігійних засобів масової інформації в їх історичному та типологічному аспектах. Провідним вітчизняним фахівцем у цій галузі є Л.В. Кашинская. Свій внесок у розробку типології релігійних видань внесли М.І. Піскунова, Н.А. Костикова, О.В. Бакина, Т.М. Іванова.

Онтологічна природа віртуальної реальності і механізмів віртуалізації проходить стадію осмислення в сучасному науковому світі. Основне ж полі досліджень займає електронна віртуальна реальність, і дослідники відзначають сьогодні новий вектор трансформації суспільства - його «віртуалізацію», розуміючи під віртуалізацією перехід основних видів діяльності в простір віртуальних мереж.

Таким чином, аналіз ступеня вивченості даної проблеми свідчить про те, що для відстеження процесів віртуалізації культури, релігійної діяльності людини, потрібне виявлення загальних механізмів продукування віртуальної реальності, її екзистенціальної природи, визначення форм вираження даних процесів, етапів їх інституалізації. Сучасні процеси віртуалізації настільки стрімкі, що насилу піддаються прогнозуванню; між тим, предметне поле культурологічних та релігієзнавчих досліджень з даної проблеми тільки починає складатися.

Обєктом роботи є сучасна релігійна культура інформаційного суспільства.

Предмет цього дослідження - аналіз тенденцій зміни релігійної культури інформаційного суспільства під впливом віртуальних комунікацій.

Метою роботи є визначення характеру впливу віртуальних комунікацій на релігійну культуру інформаційного суспільства.

Для досягнення цієї мети ставляться такі завдання:

- Проаналізувати історичні передумови формування інформаційного суспільства;

- Виявити фундаментальні риси інформаційного суспільства;

- Розглянути особливості трансформації релігійної думки в інформаційному суспільстві;

- Охарактеризувати особливості українського релігієзнавчого дискурсу.

Методологічні та теоретичні засади дослідження. Багатоплановість і багатоаспектність обєкта дослідження, а також різноманітність завдань визначили загальну міждисциплінарну спрямованість роботи.

Основним методом Дослідження, яке використовується в праці е порівняльно-аналітичний, який застосовується для аналізу и інтерпретації документів и фактичного матеріалу.

Дана робота складається з двох розділів, присвячених дослідженню теми роботи. У першому розділі розглядається феномен інформаційного суспільства, як такого, історичні передумови виникнення і його фундаментальні риси. У другому розділі розглядаються тенденції трансформації релігійної думки в умовах інформаційного суспільства, а так само особливості таких процесів на території України.