Релігійна культура інформаційного суспільства

курсовая работа

1.2 Інформаційне суспільство як розвиток ідей постіндустріалізму

Слід зазначити, що ідеї інформаційного суспільства беруть початок в теорії постіндустріалізму, яка стимулювала інтерес дослідників до окремих аспектів впливу науково-технічного прогресу на соціум, що призвело до появи широкого спектра концепцій, в тому числі концепції інформаційного суспільства. У цьому звязку слід згадати роботи американського соціолога і футуролога Е. Тоффлера, зокрема, «Шок майбутнього» (1970 р.), «Третя хвиля» (1980 р.) та інші. Важливе місце в його роботах займає так звана концепція трьох хвиль. Тоффлер виділяє три основні стадії (хвилі) розвитку людства - аграрну, індустріальну і постіндустріальну. Основна метафора, використовувана Тоффлером, - це зіткнення хвиль, що приводить до змін. На думку автора, ідея хвилі - це не тільки спосіб організувати величезні маси вельми суперечливої інформації, вона допомагає бачити те, що знаходиться під «бурхливої поверхнею змін». З використанням цієї метафори, зокрема, пояснюється виникнення різних глобальних конфліктів [3].

Першу хвилю Тоффлер називає «сільськогосподарської цивілізацією». Всі стародавні цивілізації Китаю, Індії, Греції, Риму, Центральної Америки володіли фундаментальними загальними рисами. Земля була основою економіки, життя, культури, родинної організації. Панував простий розподіл праці та існувало декілька чітко визначених каст і класів: знати, духовенство, воїни, раби чи кріпаки. Економіка була децентралізованою, а влада була авторитарною, соціальне походження людини визначало його місце у житті. [3]

Промислову революцію Тоффлер називає «другою хвилею», яка змінила сформовані раніше громадські інститути і змінила спосіб життя людей. У першій половині XX століття, на думку Тоффлера, остаточно встановилася «індустріальна цивілізація», проте незабаром на світ почала «накочуватися нова хвиля» (постіндустріальна), несла з собою нові інститути, відносини, цінності. Третя хвиля, несе нові погляди на світ і нові науково-технологічні досягнення в галузі інформатики, електроніки, молекулярної біології, які дозволяють вийти за межі обмежених життєвих і філософських концепцій індустріального періоду та створюють умови для усунення його головного протиріччя - між виробництвом і споживанням. [3]

Так, наприклад, розвиток компютерної техніки та засобів звязку приведе, на думку Тоффлера, до зміни структури зайнятості, а в поєднанні з посилюється інтелектуалізацією праці до появи так званих «електронних котеджів», які дозволять перенести роботу з офісу в житло працівника. Крім економії часу і скороченні транспортних витрат, витрат на забезпечення централізованих робочих місць, впровадження «електронних котеджів» призведе, на думку Тоффлера, до зміцнення сімї та посилить тенденції до відродження привабливості для життя малих міст і сільських поселень. [3]

Розглядаючи тенденції розвитку засобів масової інформації, Тоффлер відзначає підвищення їх інтерактивності завдяки впровадженню нових мережевих компютерних технологій. Він стверджує, що настає епоха немасових засобів інформації, при цьому поряд з новою техносферою зявляється нова інфосфера, і це матиме далекосяжні наслідки у всіх сферах життя, включаючи нашу свідомість. Слід підкреслити, що Е. Тоффлер, крім суто технологічних моментів, відзначає тенденції та перспективи створення нової інтелектуальної середовища, заснованої на компютерних мережах [3].

Описуючи тенденції невідворотного впровадження інформаційних технологій у щоденне життя людини, Е. Тоффлер позначає й важливі соціально-філософські проблеми. «Чи не виявиться, що інтелектуальні машини, особливо обєднані в комунікаційні мережі, вийдуть за межі можливостей нашого розуміння і стануть недоступні для контролю над ними?».

Розглядаючи структуру виробництва в новому суспільстві, Тоффлер виділяє тенденцію демасифікації виробництва. На його думку, якісні зміни в техносфери і інфосфері зєдналися, принципово змінивши спосіб виробництва виробів. Система виробництва поступово рухається від традиційного масового виготовлення до складної суміші масової і вже не масової продукції. Кінцева мета цього процесу - виготовлення виробів тільки на замовлення, що здійснюється в результаті автоматизованого безперервного процесу під зростаючим прямим контролем замовника.

Додамо також, що Тоффлером аналізується трансформація влади та перспективи розвитку демократичних принципів, з тієї точки зору, що нове суспільство буде можливо тільки при збереженні і розвитку демократії.

У розгорнутому і деталізованому вигляді концепцію інформаційного суспільства (з урахуванням того, що в неї майже в повному обсязі включається розроблена ним в кінці 60-х - початку 70-х років теорія постіндустріального суспільства) пропонує Д. Белл. Белл писав, що роль сільського господарства і промисловості буде неухильно падати при зростанні значення та розширення сфери інформаційної індустрії. Революція в організації та обробці інформації та знань, в якій центральну роль грає компютер, розгортається водночас з розвитком індустріального суспільства. Як стверджує Белл, «в наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становлення нового укладу, що ґрунтується на телекомунікаціях. Революція в організації та обробці інформації та знань, в якій центральну роль грає компютер, розгортається водночас з розвитком індустріального суспільства ». Причому, на думку Белла, особливо важливі три аспекти постіндустріального суспільства. Мається на увазі перехід від індустріального суспільства до суспільства послуг, визначальне значення кодифікованого наукового знання для реалізації технологічних нововведень і перетворення нової «інтелектуальної технології» в ключовий інструмент системного аналізу і теорії прийняття рішення.

Проблеми інформаційного суспільства з точки зору постіндустріалізму знайшли також відображення в роботах американського дослідника, професора У. Мартіна. [6] Мартін зробив спробу виділити і сформулювати основні характеристики інформаційного суспільства за наступними критеріями:

1) Технологічний критерій: ключовий чинник - інформаційні технології, які широко застосовуються у виробництві, установах, системі освіти й у побуті.

2) Соціальний критерій: інформація виступає в якості важливого стимулятора зміни якості життя, формується і затверджується «інформаційне свідомість» при широкому доступі до інформації.

3) Економічний критерій: інформація становить ключовий фактор в економіці в якості ресурсу, послуг, товару, джерела доданої вартості та зайнятості.

4) Політичний критерій: свобода інформації, ведуча до політичного процесу, який характеризується зростаючим участю та консенсусом між різними класами і соціальними верствами населення.

5) Культурний критерій: визнання культурної цінності інформації за допомогою сприяння утвердженню інформаційних цінностей в інтересах розвитку окремого індивіда і суспільства в цілому.

Говорячи про інформаційне суспільство, Мартін особливо підкреслює, думка про те, що комунікація являє собою «ключовий елемент інформаційного суспільства», а сам термін не слід приймати в буквальному сенсі, а слід розглядати як орієнтир, як деяку тенденцію. [6] За його словами, в цілому, ця модель орієнтована на майбутнє, для поступового переходу до інформаційного суспільства повинен відбутися ряд змін. Перш за все, зміни стосуються структури економіки та розподілу робочої сили, зростання ролі інформації, широкого розповсюдження компютерів, впровадження інформаційних технологій в освіту і т.д.

Мартін визначає інформаційне суспільство як суспільство, в якому якість життя так само як перспективи соціальних змін та економічного розвитку в зростаючій мірі залежать від інформації та її експлуатації. У такому суспільстві стандарти життя, форми праці і відпочинку, система освіти і ринок знаходяться під значним впливом досягнень у сфері інформації і знання ».

П. Дракер у своїх роботах, присвячених інформаційному суспільству, висував ідею подолання традиційного капіталізму. Основними ознаками того, що відбувається зсуву він вважав перехід від індустріального господарства до економічної системи, заснованої на знаннях та інформації, подолання капіталістичної приватної власності, формування нової системи цінностей сучасної людини і трансформація національної держави під впливом процесів глобалізації економіки та соціуму. Сучасна епоха, на думку Дракера, являє собою час радикальної перебудови, коли з розвитком нових інформаційно-телекомунікаційних технологій людство отримало реальний шанс перетворити капіталістичне суспільство в суспільство, засноване на знаннях. [7]

Делись добром ;)