Стародавні релігії

контрольная работа

РОЗДІЛ І. РЕЛІГІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

Релігія Стародавнього Єгипту виникла наприкінці ІV тис. до н.е. в період Давнього Царства та існувала до 332р. до н.е., коли Єгипет був завойований Олександром Македонським.

За весь час існування релігії Стародавнього Єгипту їй було властиве збереження найдавніших вірувань: фетишизму, наприклад, покоління каменю бен-бен; обожнювання рослин, наприклад, священної сісімори - богині Хатор; і особливо зооморфізму - культу тварин.

Якщо в інших релігіях тотемізм вимирає за стадією їх розвитку, то у Стародавнього Єгипті він переростає в культ тварин, аж до шанування усіх тварин, вбивство котрих каралося смертю. Священних тварин після смерті бальзамували і ховали на особливих цвинтарях.

Серед тварин, які шанувалися особливо, були бик (Апіс у Мемфісі, Мневісу у Геліополі), корова, крокодил, сокіл - символ неба, ібіс - втілення мудрості і знань, кішка, баран, лев (тут варто зазначити суперечливе ставлення до левів і деяких інших тварин, що шанувалися в Єгипті. З одного боку, лев - втілення царя, з іншого - царське полювання на лева), сфінкс - тіло лева з головою сокола чи барана (сфінкс у Санки-Петербурзі - уособлення Аменхотепа ІІІ), змія (особливо кобра) - захист від ворогів - на головному уборі фараонів.

Зооморфізм проявлявся у тому, що кожне єгипетське божество шанувалося у вигляді якоїсь тварини: бог Анубіс - у вигляді вовка, богиня Баст - у вигляді кішки, бог мудрості Тот - у вигляді ібіса чи павіана, бог Гора - у вигляді сокола, бог Себек - у вигляді крокодила, боги Амон, Хнум - у вигляді барана, боги Теф нут, Сехмет, Хатор - у вигляді лева, богиня Ісіда - у вигляді корови і т.д.

Пізніше відбувається антропоморфізму: вони зображувалися як істоти, що мають людське тіло з головою тварин чи птаха.

Перехід від мисливського господарства до землеробства і скотарства призвів до змін в релігійних віруваннях. На перший план стали висуватись боги, які уособлювали природні стихії: небо (богиня Нут), землю (бог Геб), сонце (бог Ра), місяць (бог Тот) та ін. В образі бога Хапі єгипетські землероби шанували річку Ніл.

Спочатку в кожному номі (незалежній області Єгипту) шанували свого головного Бога: в Геліополі - Ра-Атума, Фівах - Амона і т.д. Через обєднання номів відбувалося обєднання богів, їх співіснування, наприклад, Ра і Пта, чи злиття богів у „двійцю”. Ісіда з немовлям на руках - прообраз християнської богоматері з Ісусом на руках. При цьому за трьома богами вбачали одне божество. Наприклад, Амон, Ра, Пта: „Троє суть усі боги - Амон, Ра, Пта Немає їм рівних. Невидимий Амон є Ра обличчям і Пта тілом”. Бог сонця говорить про себе: „Я Хепр вранці, Ра в полудень і Атум увечері”.

Навколо тріади формувалася ієрархія богів. Обєднання номів у дві держави (Верхній і Нижній Єгипет), а потім в єдину деспотію (приблизно 3 тис. до н.е.) призводить до утворення загальнодержавних культів, уніфікації релігії. Головне місце в уніфікованій релігії займали боги міста-гегемона.

Ієрархія богів на чолі з царем богів відображала існуючі деспотії і порядки в них. Так, верховний бог Ра-Атум, а пізніше Амон-Ра має свій двір, свого візиря (бога мудрості Тота). Фараон в Єгипті шанувався як втілення Бога, живий Бог.

Особливе місце в релігії Єгипту займали проблеми:

* космології (творення світу);

* покарання людини за гріхи;

* культ мертвих.

Розглянемо кожну з цих проблем.

Делись добром ;)