Сикхізм
Сикхізм (санскр. сикх - учень) - одна з національних релігій Індії, яка виникла на грунті індуїзму наприкінці XV - початок XVI ст. Поширена на північно-західній частині Індії, головним чином у штаті Пенджаб.
Засновником сикхізму вважається гуру (вчитель) Нанак (1469-1539 рр.). Він розробив усі основні положення релігії і на триваліший час визначив характер діяльності общини. Нанак відкинув багато індуїстських звичаїв: ідолопоклонство, кастовий поділ, жертвопринесення (в т.ч. вбивство новонароджених). Викликом індуїзму була важлива ідея вчення Нанака - рівність всіх людей перед Богом. За це його було проголошено Першим Великим гуру, Виступ проти кастової системи в початковий період становлення сикхізму зробив його особливо популярним серед низів суспільства - селян, ремісників, дрібних торговців. Під прапором цієї релігії селяни пізніше навіть виступали проти феодалів.
Організація сикхів була створена й удосконалена наступниками Нанака. Третій Великий гуру Амар Дис (1552-1573 рр.) оголосив владу гуру спадковою й заклав династію правителів Сикхів. Після Нанака особливе місце а релігії сикхів займає П'ятий гуру - Арджуна (1581-1606 рр.). Вважається, що він склав священну книгу сикхів, яка вміщує гімни, поеми, молитви та афоризми перших чотирьох гуру та деяких інших авторів. Книга ця відома під назвою Аді Грантх (Початкова, істинна книга), Багато дослідників називають ЇЇ по-іншому – «Грантх Сахіб». До цієї книги, яку вважають «Біблією» сикхів, також входять і псалми, написані Нанаком. Оригінал цієї книги сьогодні зберігається в головній святині сикхів - Золотому храмі Амритсара. Релігійно-філософська система сикхізму протягом п'яти з половиною століть свого існування неодноразово змінювалася, але її основні догмати залишилися майже незмінними, такими як і в першій половині XVI ст., коли Нанак почав проповідувати своє вчення.
Вісім гуру - наступники Нанака - розвивали його ідеї, але не внесли до сикхізму кардинальних змін. Титул гуру вони носили аж до кінця XVII ст., коли Десятий гуру Говінд Сінгх (1675-1708 рр.) радикально змінив структуру і характер діяльності общин й усунув посаду гуру
У 1699 році він скликав загальний з'їзд сикхів, на якому й було скасовано спадкову владу гуру Вищим органом влади став з'їзд - община рівних - хальса (орден чистих), Тут же було проголошено принципи функціонуванні організації сикхів. Згідно з ними, може стати представник будь-якої касти після досягнення семи років, пройшовши посвяченні у присутності п'ятьох. послідовників. Сикх мас носити довге волосся, ніколи не стригтися і не голитися, носити кинджал і залізний браслет, короткі шкіряні штани і гребінь, яким закріплюють волосся під тюрбаном. Члени хальси не повинні пити вино, курити тютюн, вживати наркотики. Правила ці звуться «Правилами 5 К», бо назва кожного предмета мовою хінді починається з літери К. Це особливий кодекс поведінки сикхів.
В обрядових трапезах беруть участь усі посвячені незалежно від кастової приналежності. Це відрізняє сикхів від індуїстів, Сикхам дозволено споживати м'ясо, але заборонено палити. Кожен сикх має титул «сінгх», що означає лев,
Члени общини сплачують обов'язковий податок, дотримуються принципу взаємодопомоги.
Віровченні сикхів (основи якого викладені в Аді Грантх), ґрунтується на визнанні єдиного неперсонофікованого Бога. Всі явища світу є проявом його сили.
Бог, на думку сикхів, - абсолютна, безформенна, всемогутня, непізнанна субстанція. Особистість спасенного зливається з Богом, поглинається Ним, Вченні про злиття з Абсолютом за своєю суттю - індуїстське, але положення про покору Богу та доброчестя, які необхідні для спасіння, - мусульманського походження,
Сикхи дещо трансформували ці два положення, замінивши звичаї індуїстів послухом божественному Гуру (вчителю) Сату Наму. Але про волю божественного вчителя можна дізнатися лише з вуст його служителів — гуру - людей Нанака і його дев'яти послідовників. Звідси - вимога віри в гуру.
Сучасний сикхізм значно відійшов від його початкових принципів. Він знову почав визнавати поділ людей за кастовою ознакою {хоч і не в такій різкій формі, як в індуїзмі), з'явився інститут священиків - махантів. В гурдварах (храмах) посіли місце типові для індуїстських храмів ідоли божеств, а релігійний ритуал став наближатись до богослужіння в індуїстських храмах.
Попри те, сикхізм сьогодні - достатньо впливова релігійна течія Індії, яка нараховує понад 18 мли. послідовників (2% населення). Це четверта за величиною - після індуїстів, мусульман і християн-релігійна група країни. Згідно з прогнозами на найближче майбутнє, сикхізм буде зростати помітними темпами (десь на 50% за десятиліття),
Із середини 60-х років ХХ ст. все більшої сили почала набирати боротьба за створення сикхської держави Халістан. Сикхи не лише не здають своїх позицій у штаті Пенджаб, але й активно впливають на політичні процеси всієї країни.
- Предмет, структура і методологія курсу
- 1.1. Предмет та структурні розділи релігієзнавства
- 1.2. Методи дослідження релігієзнавства
- 1.3. Методологічні принципи релігієзнавства
- Релігія як суспільно-культурне явище
- 2.1. Сутність і етимологія поняття «релігія»
- 2.2. Загальні ознаки релігії
- 2.3. Релігієзнавчі концепції природи релігії
- 2.4. Структура релігії, її соціальні функції
- Зовнішня структура
- Внутрішня структура
- Соціальні функції релігії
- 2.5. Класифікація релігій
- 2. Час виникнення:
- 4. Державний статус:
- 5. Правовий статус:
- 7. Етносоціальні критерії:
- Основні теорії походження релігії
- 3.1. Теологічні теорії походження релігії
- 3.2. Наукові теорії походження релігії
- 3.3. Наукове пояснення виникнення релігії
- Ранньоісторичні форми релігії
- 4.1. Магія
- 4.2. Фетишизм
- 4.3. Анімізм
- 4.4. Тотемізм
- 4.5. Землеробський культ
- 4.6. Шаманізм
- Етнічні релігії
- 5.1 Народні релігії
- Релігії Стародавнього Єгипту
- Релігії народів Давнього Дворіччя
- Релігії народів Малої Азії та Східного Середземномор'я
- Хетська релігія
- Фригійська релігія
- Сирійсько фінікійська релігія
- Халдейська релігія
- Релігії Стародавньої Індії
- Брахманізм
- Релігії античного світу
- Давньогрецька релігія
- Релігія Стародавнього Риму
- Давньоіранська релігія
- Давньоукраїнська релігія
- 5.2 Національні та етнодержавні релігії
- Індуїзм
- Джайнізм
- Сикхізм
- Конфуціанство
- Даосизм
- Іудаїзм
- Синтоїзм
- Світові релігії
- 6.1. Буддизм
- 6.2. Християнство
- Православ'я
- Старообрядництва
- Католицизм
- Протестантські течії
- Ранній протестантизм
- Лютеранство
- Цвінгліанство
- Кальвінізм
- Англіканство
- Баптизм
- П'ятидесятництво
- Адвентизм
- Свідки Єгови
- Регіональні (місцеві) релігії
- Не вистачає 172 – 173 сторінок.
- 6.3. Іслам
- Новітні релігійні течії і рухи
- 7.1. Неохристиянство
- Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони)
- 7.2. Релігії орієнталістського напряму
- 7.3. Синтетичні релігії
- 7.4. Езотеричні об'єднання
- 7.5. Неоязичництво (рідновірство)
- 7.6. Саєнтологічні (наукологічні) рухи
- 7.7. Сатаністи
- Сучасний стан та основні тенденції розвитку релігії церкви в світі, україні, регіоні
- 8.1. Основні фактори змін у сучасному релігійному просторі
- 8.2. Релігійна мережа України
- Кількісний склад релігійних організацій на території України
- 8.3. Історія, сучасний стан і тенденції розвитку релігій у Чернівецькій області
- Вільнодумство та атеїзм в історії культури людства
- Вільнодумство Стародавнього світу
- Середньовічне вільнодумство
- Вільнодумство епохи Відродження та Нового часу
- Українське вільнодумство
- Радикальні форми вільнодумства: французький атеїзм XVIII ст. І марксистсько-ленінський атеїзм
- Сучасні організації вільнодумства
- Свобода совісті і правове регулювання держвно-церковних відносин в україні
- Isbn 966-8653-24-6