21.Характерні риси світових релігій. Буддизм

Сповідують 295,5 млн. чол.

Буддизм - найдавніша із світових релігій, виник в Індії у середині І тис. до н.е. Буддизм наслідував традиції релігійних вірувань давніх індійців, які викладено у ведичній літературі. їхнє складання тривало декілька століть і було закінчене приблизно 900 року до н.е. Згодом веди було доповнено іншими писаннями, такими як брахмани (інструкція, як потрібно виконувати ритуали та жертвоприношення) і упанішади (дослівно:"сидячи біля вчителя") - це трактати, які виявляють причину будь-якого способу мислення і вчинків, а також писання про сансару (переселення душі) і карму (віровчення, що вчинки попередньому існуванні людини є причиною її сьогоднішньої

ДОЛІ).

Виникнення Буддизму пов 'язується з конкретною історичною особою - наслідним принцем Гаутамою із племені шак'їв, яке мешкало у північних районах долини Гангу. Саме у Гаутаму здійснило перевтілення духовне начало, освітлене вищими знаннями -Будда, щоб у людському вигляді досягти просвітлення, почати проповідувати своє вчення

і показати людству шлях до спасіння. Реальне земне життя Будди представляє шлях від безтурботного життя улюбленого царського сина до зустрічі із негараздами людського життя й подальшими пошуками істини, які завершуються великим прозрінням чи то просвітленням ( у перекладі з санскриту Будда означає просвітлений вищим знанням; той, хто пізнав істину).

Після зустрічі з хворобою, старістю, та смертю у повсякденному житті Гаутама в результаті виснажливого пустельництва та тривалого стану внутрішнього споглядання став Пробудженим, або Просвітленим - Буддою. Кінець кінцем Гаутама збагнув, що крайнє самозречення було таким же марним, як і колишнє потурання своїм бажанням. Він сів під священним фікусом, або індійським фіговим деревом, поринув у медитацію і сформулював чотири благородні істини.

I. Усяке життя є страждання. Народження проходить у стражданнях, старість є

страждання, негаразди у стосунках з іншими людьми є стражданням.

II. Причина страждань - це бажання людини - спрага життя, насолод, влади багатства, які утворюють безперервний ланцюг боротьби за існування і спрямовують людину на задоволення природних потреб чуттєвого буття.

III. Припинити страждання можливо лише шляхом повного знищення бажання.

IV. Шлях виходу - досягнення вічного блаженства та абсолютного спокою у стані нірвани. Для людини шлях до повного спокою лежить через мудрість , яка розділяє марне й немарне. В процесі внутрішнього духовного споглядання марне емпіричне життя (бажання) і самокатування (пустельництво) перестають існувати і настає момент прозріння, просвітлення та злиття з Буддою.

За переказом, на смертному одрі Будда сказав своїм учням: " Шукайте спасіння лише в істині, не чекайте підтримки ні від кого, крім себе".

Змістовна частина буддистського релігійного досвіду у писемному варіанті представлена у текстах "Трипітаки " ("три кошика ").

У першому кошику представлено приписи стосовно життя буддистської общини.

У другому "кошику повчань" зібрано промови Будди та його учнів, вміщено діалоги, легенди й афоризми.

Третій "кошик тлумачення вчення" розглядає релігійно-філософські та етичні питання буддизму.

Згідно з буддистським каноном той, хто стає на серединний шлях Будди, повинен дотримуватися праведних віри, рішення, слова, діла і намагання до самозаглиблення.

Правильна поведінка для буддиста означає життя відповідно до таких моральних принципів: не убий та не чини нікому шкоди, не вкрадь, не бреши, не чини прелюбства, не вживай алкоголю та наркотиків.

Правильне знання вимагає від прихильників буддизму чистоти у думках і справах, щедрості й благодійництва; воно забороняє вбивати живі істоти.

Спасіння людини релігія буддизму шукає у внутрішньому удосконаленні та спогляданні - медитації. Практика медитації включає мислення на задані теми (в основному про Будду), різні ступені трансу, культ дружелюбності, що дозволяє зосередити увагу на мисленні про сутність буття і завдяки інтуїції та духовному прозрінню раптово усвідомити істину.

Вихід з коловороту буття ставить за мету досягнення стану нірвани (букв, видування), що передбачає припинення феноменального (чуттєво-тілесного) існування та розчинення "Я" у надособовому, злиття з Богом. Нірвані деколи дають таке визначення: припинення всіх пристрастей та бажань; буття звільнене від усіх почуттів: болю, страху, бажання, любові або ненависті; стан вічного спокою, відпочинку і незмінності.

Культову систему буддизму формують монастирі та храмові комплекси, статуї та зображення Будди, медитативні діаграми, які моделюють процес міркування (аналіз, синтез, узагальнення) та магічні, таємничі формули - мантри. Значимість мантр залежить від поєднання інтонації, повторення, ритуальних жестів, які спрямовані на три сторони

особистості: тіло, мову й думку. Тіло діє за допомогою жесту, мова - через мантри, думка-через транс.

Сьогодні буддизм є державною релігією в Тайланді і панівною в Камбоджі, Бірмі, Шрі-Ланці. У різних формах буддизм поширений у Лаосі, В'єтнамі, Китаї та Японії (Дзен), Монголії (Ламаїзм).