Методичка-Філософія

Перелік питань до підсумкового контролю з дисципліни.

Поняття філософія, її призначення.
Основні проблеми філософії. Основне питання філософії та специфіка розв’язання в історії філософії.
Поняття світогляду, його структура та історичні типи.
Філософія, наука, мистецтво, релігія та їх співвідношення.
Філософські школи стародавньої Індії.
Проблема “Схід-Захід” в сучасній філософії і культурології. Особливості східного і західного типів філософствування.
Соціальна філософія Конфуція.
Космогонізм ранньої грецької філософії.
Особливості античної філософії Греції та Риму, її основні філософські школи та напрями.
Філософія Мілетської школи (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен).
Проблема діалектики у філософії Геракліта.
Філософські погляди Піфагора на проблему буття, людину.
Атомістичне трактування буття за Демокрітом і його теорія пізнання.
Софісти: людина – міра всіх речей як вияв суб’єктивізму.
Етичний раціоналізм Сократа.
Проблема буття та пізнання у філософії Платона.
Вчення про буття і пізнання у філософії Аристотеля.
Епікуреїзм та його атомістичне вчення.
Скептицизм.
Стоїцизм
Неоплатонізм, вчення Плотіна.
Специфіка середньовічної схоластики.
Особливості середньовічної філософії. Патристика, апологетика.
Філософські погляди Августина Аврелія (Блаженного). Погляд на буття, людину.
Філософське вчення Томи Аквінського.
Полеміка реалізму і номіналізму.
Особливості філософії епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.
Натурфілософія епохи Відродження (М.Кузанський, Дж.Бруно, М.Коперник, Г.Галілей).
Реформаційно-релігійні ідеї.
Філософсько-соціальні ідеї (макіавелізм, утопізм)
Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу, її особливості.
Філософські погляди Ф.Бекона, його місце в розробці концепції емпіризму та індуктивного методу пізнання.
Методологічні пошуки Р.Декарта.
Вчення про субстанцію. Сенсуалізм.
Проблема людини у філософії просвітництва (Ж.-Ж.Руссо, Вольтер).
Німецька класична філософія як особливий етап новоєвропейської філософії. Особливість німецької класичної філософії.
Філософське вчення І.Канта.
Гіпотеза “Канта-Лапласа” і її наукове значення.
Процес пізнання за І.Кантом.
Суб’єктивний ідеалізм Й.Фіхте.
Філософська система і метод Гегеля.
«Трансцидентальний ідеалізм» Ф.Шеллінга.
Матеріалістичний антропологізм Л.Фейєрбаха.
Відмінності класичної і некласичної філософії.
Основні напрями некласичної філософії, їх проблематика.
Ф.Ніцше і його “філософія життя”.
Фрейдизм.
Філософія екзистенціалізму, розуміння нею сутності та існування людини
Марксистська теорія.
Позитивізм.
Філософська антропологія.
Основні риси української філософії.
Українська філософія доби Відродження.
Києво-Могилянська академія, її просвітницький характер.
Погляди і проблематика вчених Києво-Могилянської академії (І.Гізель, Ф.Прокопович).
“Філософія серця” Г.Сковороди.
Поняття “сродної праці” в філософії Г.Сковороди.
“Філософія серця” П.Юркевича.
Романтизм та національне відродження у філософських творах.
Філософія України ІІ пол. ХІХ поч. ХХ ст. (період романтизму). Проблематика цього періоду.
Проблема буття. Форми та види буття.
Вчення про матерію. Види, форми, спосіб існування матерії.
Буття людини і власне людське буття.
Рівні та форми виявлення буття.
Свідомість як форма духовного буття.
Сутність діалектики і її принципи.
Альтернативність діалектики
Поняття “закону”. Класифікація законів.
Закони діалектики. Їх методологічне значення.
Закон єдності і боротьби протилежностей в їх примиренні. Його методологічне значення.
Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні. Його методологічне значення.
Закон заперечення заперечення. Його методологічне значення.
Поняття “категорія”. Співвідношення категорій “одиничне”, “особливе”. “загальне”. Відображення ними медичної практики.
Категорії “кількість і якість” як характеристики життя людини.
Необхідність і випадковість, можливість і дійсність у медицині.
Причина і наслідок у медицині.
Форма і зміст у медицині.
Сутність і явище у визначенні захворювання.
Теорія пізнання. Принцип пізнання.
Форми пізнання. Сенсуалізм, скептицизм, раціоналізм.
Практика як специфічно людський засіб ставлення до світу.
Наука та її роль у суспільстві.
Форми наукового пізнання.
Поняття істини, її абсолютність, об’єктивність і відносність.
Проблема істини в пізнанні. Істина і правда.
Емпіричний рівень наукового пізнання та його методи.
Теоретичний рівень наукового пізнання та його методи.
Природа і людина. Природа людини і суспільства.
Біологічне і соціальне в людині.
Поняття особи та особистості. Роль особи в історії
Специфіка духовного буття людини. Сутнісні ознаки людини.
Філософські проблеми антропогенезу.
Проблема людського безсмертя: різні виявлення та аспекти.
Проблема евтаназії в медико-філософському аспекті.
Біоетика та філософія.
Суспільство як соціальна система.

Содержание