Саєнтологічні рухи
Саєнтологічні рухи (англ. science — наука і гр. logos — вчення) — релігійні рухи, в яких орієнтація на наукові та технічні досягнення поєднується з практикою психоаналізу. До саєнтологічних об'єднань належать Діанетика, Християнська наука, Наука розуму тощо.
Діанетика. Поширеним саєнтологічним об'єднанням є Діанетика (наукологія). Виникла вона у США завдяки зусиллям морського офіцера, письменника-фантаста Рона Хаббарда (1911—1986), автора книги «Діанетика: наука про душевне здоров'я». Його вчення — синтез буддизму, індуїзму, практик східних релігійних наставників (гуру), психоаналізу та науково-технічних досягнень (комп'ютерних технологій). Головна мета Діанетики — досягнення найвищої духовної досконалості, внутрішнього спокою, міцного здоров'я, мудрості та щастя. Однією з основних причин психозів та неврозів, що переповнюють життя сучасника, Хаббард вважає невміння керувати роботою власного мозку, нерозуміння його божественної сутності. Мозаїчна структура мозку, на його думку, відбиває кожну подію в житті індивіда. Проте деякі негативні моменти — неприємні події, страхи, невдачі тощо — можуть не вписуватись у неї. Хоча опісля вони здатні проявлятися як ірраціональна поведінка, що не відповідає ситуації. Хаббард пропонує власний шлях лікування: виявлення негативного стану; його локалізація шляхом «вимірювача Хаббарда», що сприяє «розчиненню» матеріалізованих душевних травм, нормалізації розумової діяльності, емоцій, волі. Такий шлях схожий на психотерапію Фрейда, що теж мала кілька етапів — вияв причин неврозу, виведення колишнього досвіду на рівень свідомого і терапію словом.
Хаббард уводить цілу низку власних термінів, аби передати сутність і особливість свого вчення. Серед них енграм — нагромаджений протягом багатьох перевтілень певний життєвий досвід людини, від якого вона прагне звільнитися. У тлумаченні інших дослідників це «матеріалізована душевна травма». Ще один термін — тетан — істота-дух, яка періодично вселяється в якусь життєву форму, вічно зазнаючи перевтілень. Діанетика пропонує технологію виявлення енграма, очищення від нього, контроль з боку наукознавця за життям і звільненням від циклів перевтілень. Завдяки цьому людина, на думку Хаббарда, має досягти не лише влади на собою, а й отримати змогу контролювати матерію, енергію, час і простір. Така мета приваблює прихильників Діанетики у багатьох країнах світу.
Християнська наука. Духовне зцілення й релігійний рух, відомий як Християнська наука (Christian Science), засновницею якого є Мері-Енн-Морс Бейкер (1821—1910). Вона підняла до рангу релігії систему психічного зцілення відомого американського цілителя і гіпнотизера Фіне аса Куїмбі (1802—1866). Праці М. Бейкер вважаються її послідовниками «єдино вірним тлумаченням» Біблії, а сама Бейкер — наступницею Христа. В основу вчення покладено ідею Триєдиного Бога — Життя, Істини й Любові. Ісус Христос має двоїсту сутність: Ісус — людина, Христос — божественна ідея. Християнська наука заперечує існування сил зла, хвороб, гріховності та смерті людини. Гріх вважається ілюзією, психічною ненормальністю. Відкинуто необхідність молитви — через неможливість спілкування людини з Богом.
Послідовники Християнської науки практикують обряди вечері Господньої і хрещення, при цьому не вживають води, хліба і вина. Штаб-квартира руху розміщена у м. Бостон (США). Керівний орган — Рада директорів із п'яти осіб на чолі з президентом. Кількість прихильників вважається таємницею. На рівні місцевих громад головними особами є лектор, учитель та практикуючий лікар, які організовують недільні читання Біблії, тлумачать основи віровчення, проводять сеанси духовного лікування хворих.
Наука розуму. Близькою до Християнської науки є Наука розуму (Science of Mind), заснована американським лікарем-психотерапевтом Ернстом Холмсом (1887—1960). Цей рух базується на релігійно-філософському вченні, що поєднує в собі ідеї гностицизму, теософії, метафізики, окультизму, східної містики і Біблії та проголошує відповідність законів науки, філософських поглядів та одкровень релігії людським потребам і прагненням. Наука розуму, як і інші неорелігії, заявляє про своє право на абсолютну істину. Основні віросповідні положення цього руху викладено у працях Е. Холмса «Творчий розум і успіх» (1919) та «Наука Розуму» (1926), що вважаються Святим Письмом. Лейтмотивом вчення є ідея єдності всіх релігій, в яких — одна істина та одна дійсність. Бог для Холмса безособовий, Ісус Христос — лише людина, Дух Святий — жіночий аспект Божественної Трійці. Людина, в якій божественне є домінуючим, а власне людське — похідним, набуває рис Христа. Філософія життя руху ґрунтується на ідеї, що негативне мислення продукує негативний досвід, а позитивні думки формують позитивну діяльність. Нині в різних країнах світу нараховується до 25 млн. послідовників Науки розуму. У 1991 р. створено координуючий центр — Міжнародний альянс нового мислення.
- Предмет релігієзнавства
- Структура релігієзнавства
- Основні категорії релігієзнавства
- Методи і принципи релігієзнавства
- Методи релігієзнавства
- Принципи релігієзнавства
- Література
- Методи і принципи релігієзнавства
- Методи релігієзнавства
- Принципи релігієзнавства
- Література
- Сутність релігії
- Філософські концепції природи релігії
- Філософські концепції природи релігії
- Основні елементи релігії
- Література
- Релігія як форма онтологічного самовизначення людини
- Релігія — шлях людини до вічності
- Суспільні функції релігії
- Класифікація релігій
- Література
- Первісна міфологія як підґрунтя релігійних вірувань
- Анімістичні вірування
- Фетишизм
- Тотемізм
- Генеза надприродного
- Література
- Даосизм
- Конфуціанство
- Теїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі
- Література
- Буддизм
- Походження
- Ідейні джерела
- Основи віровчення
- Напрями Хінаяна
- Махаяна
- Поширення
- Література
- Християнство
- Соціально-економічні умови та духовні джерела
- Ісус Христос — центральна постать християнства
- Господня молитва («Отче наш»)
- Моральне вчення
- Біблія — священна книга християн
- Вселенські собори — етапи формування основних догматів християнства
- Поділ християнської церкви на православну (Східну) та католицьку (Західну)
- Православ'я
- Католицизм
- Протестантизм
- Напрями у протестантизмі
- Література
- Основні віросповідні принципи
- Морально-етичні норми
- Мусульманський шаріат
- Релігійні напрями та течії
- Хариджизм
- Література
- Вільнодумство
- Вільнодумство давнього світу
- Середньовічне вільнодумство
- Вільнодумство епохи Відродження та Нового часу
- Розвиток українського вільнодумства
- Неопозитивістська форма вільнодумства
- Фрейдистський напрям вільнодумства
- Атеїстичний екзистенціалізм
- Гуманістичні рухи вільнодумства
- Атеїзм як форма вільнодумства
- Література
- Неорелігії й глобальне мислення
- Богошукання орієнтального напряму
- Неохристиянські рухи
- Синтетичні неорелігії
- Езотеричні об'єднання
- Саєнтологічні рухи
- Неоязичництво
- Демоністичні культи
- Література
- Український конфесійний плюралізм
- Християнство
- Українська православна церква
- Українська греко-католицька церква
- Церкви протестантського напряму
- Етнонаціональні релігії
- Неорелігії
- Неохристиянські рухи
- Орієнтальні течії
- Синтетичні релігії
- Саєнтологічні течії
- Езотеричні об'єднання
- Неоязичництво
- Література