Походження
Появу вчення буддизму пов'язують із іменем Шак'ямуні (мудрецем із племені Шак'я) — він же Будда, він же Сіддхартха Гаутама. Це реальна історична особа, що жила у Північній Індії, за одними даними, в 560—480 pp. до н. е., за іншими — в 566—476 або 563—473 pp. до н. е. Згідно з буддійською міфологією Будда (санскр. будх — будити, пробуджуватися; просвітлений, пробуджений) після численних перероджень прийшов на землю, аби виконати місію порятунку, вказавши людству шлях до виходу зі страждань. Для свого останнього переродження (всього їх було 550) він обрав образ царевича Сіддхартхи Гаутами.
Є кілька варіантів його біографії. Так, у тибетській версії життя Будди мало дванадцять етапів: прийняття рішення народитися у світі людей; сходження з неба тушита; входження в лоно матері; народження; накопичення світських знань; життя в розвагах і насолодах; залишення палацу; аскетичні вправи; перемога над Марою (санскр. — той, що вбиває, знущається; демоністичне уособлення зла, бог смерті); досягнення стану Будди; проповідь дхарми (доктрини, вчення, закону життя); входження в нірвану (у буддизмі — відсутність павутини бажань).
Дізнавшись, що світ є не лише місцем радощів та втіхи, а переповнений стражданнями, Шак'ямуні пішов із дому у пошуках шляху, який би визволив його і людство загалом від цих страждань. Через сім років складного мандрівного життя завдяки самопізнанню (самоаналізу, самооцінці) царевич прозріває, знайшовши дорогу до порятунку, і одержує ім'я Будди. Після цього Будда прийшов до Сарнатху біля Бенареса і в оточенні п'яти своїх найближчих прихильників (майбутніх учнів) виголосив першу проповідь. У ній він стисло виклав основні положення свого вчення, або, за переконанням буддистів, здійснив «повороти колеса дхарми». І сорок років по тому, оточений численними учнями, він, мандруючи благодатними землями Індії, продовжував творити дива і проповідувати своє вчення. Спочатку воно мало назву дхарма, а згодом, на честь свого засновника почало називатися буддизмом. Помер Будда у 80-літньому віці в Кушинагарі. За легендою, перед смертю, лежачи під деревом у позі лева, він звернувся до ченців і мирян з такими словами: «Тепер, ченці, мені нічого більше сказати, крім того, що все створене підлягає руйнуванню! Для порятунку докладіть усіх зусиль!». Смерть Будди його послідовники називають досягненням великої нірвани. Дату смерті Будди надзвичайно шанують, розглядаючи її ще і як день народження та прозріння, а тому вона сприймається як «тричі святий день».
- Предмет релігієзнавства
- Структура релігієзнавства
- Основні категорії релігієзнавства
- Методи і принципи релігієзнавства
- Методи релігієзнавства
- Принципи релігієзнавства
- Література
- Методи і принципи релігієзнавства
- Методи релігієзнавства
- Принципи релігієзнавства
- Література
- Сутність релігії
- Філософські концепції природи релігії
- Філософські концепції природи релігії
- Основні елементи релігії
- Література
- Релігія як форма онтологічного самовизначення людини
- Релігія — шлях людини до вічності
- Суспільні функції релігії
- Класифікація релігій
- Література
- Первісна міфологія як підґрунтя релігійних вірувань
- Анімістичні вірування
- Фетишизм
- Тотемізм
- Генеза надприродного
- Література
- Даосизм
- Конфуціанство
- Теїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі
- Література
- Буддизм
- Походження
- Ідейні джерела
- Основи віровчення
- Напрями Хінаяна
- Махаяна
- Поширення
- Література
- Християнство
- Соціально-економічні умови та духовні джерела
- Ісус Христос — центральна постать християнства
- Господня молитва («Отче наш»)
- Моральне вчення
- Біблія — священна книга християн
- Вселенські собори — етапи формування основних догматів християнства
- Поділ християнської церкви на православну (Східну) та католицьку (Західну)
- Православ'я
- Католицизм
- Протестантизм
- Напрями у протестантизмі
- Література
- Основні віросповідні принципи
- Морально-етичні норми
- Мусульманський шаріат
- Релігійні напрями та течії
- Хариджизм
- Література
- Вільнодумство
- Вільнодумство давнього світу
- Середньовічне вільнодумство
- Вільнодумство епохи Відродження та Нового часу
- Розвиток українського вільнодумства
- Неопозитивістська форма вільнодумства
- Фрейдистський напрям вільнодумства
- Атеїстичний екзистенціалізм
- Гуманістичні рухи вільнодумства
- Атеїзм як форма вільнодумства
- Література
- Неорелігії й глобальне мислення
- Богошукання орієнтального напряму
- Неохристиянські рухи
- Синтетичні неорелігії
- Езотеричні об'єднання
- Саєнтологічні рухи
- Неоязичництво
- Демоністичні культи
- Література
- Український конфесійний плюралізм
- Християнство
- Українська православна церква
- Українська греко-католицька церква
- Церкви протестантського напряму
- Етнонаціональні релігії
- Неорелігії
- Неохристиянські рухи
- Орієнтальні течії
- Синтетичні релігії
- Саєнтологічні течії
- Езотеричні об'єднання
- Неоязичництво
- Література