I. Пояснювальна записка

Програма та методичні розробки з філософії для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей «Лікувальна справа» 7.110101, «Педіатрія» 7.110104, «Медико-профілактична справа» 7.110105, «Стоматологія» 7.110106 відповідно до освітньо-кваліфі­ка­ційних характеристик (ОКХ) і освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими Наказом МОН України №749 та №750 від 19.10.2009 р.; № 929 від 07.12.2009 р., навчальним експериментальним планом, розробленим на принципах Європейсько-кредитної системи (ECTS), затвер­дженим Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

Термін навчання за спеціальностями «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа» здійснюється протягом 6 років, а «Стомато­логія» – протягом 5 років. Згідно з навчальним планом вивчення філософії здійснюється на ІІ році навчання (у ІІІ та ІV семестрі).

Головною метою викладання курсу філософії є систематичне та практично зорієнтоване вивчення людини і суспільства, формування філо­софського світогляду майбутнього лікаря, виховання його як соціально-активного громадянина демократичного суспільства.

Завдання: підготувати медичного спеціаліста, здатного аналізувати філософсько-значущі проблеми та процеси, навчити розуміти сутність та філософське значення своєї майбутньої професії, допомогти йому адекватно реагувати на навколишнє середовище.

Філософія як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами фундаментальних дисциплін І курсу і предметно інтегрується з ними;

б) закладає основи філософського розуміння відношення людини та світу і формує світогляд майбутнього лікаря, виробляє ціннісний підхід до людини та її здоров’я;

в) формує філософське мислення та професійні навички застосування філософсько-наукової методології у професійній лікарській діяльності.

Кінцеві цілі дисципліни:

• Діяти відповідно до принципів моралі та враховувати національні та релігійні особливості хворих при виконанні професійних обов’язків лікаря.

• Диференціювати біологічні, антропологічні, психологічні, соціальні і гносеологічні витоки релігії.

• Враховувати сутність основ віровчень та культів світових релігій, які впливають на фізичний і психологічний стан людини.

• Використовувати у професійній та науковій діяльності категорії та закони діалектики.

• Користуватися критеріями істини при постановці діагнозу.

• Інтерпретувати історико-методологічні принципи філософського пізнання природи і суспільства та їх взаємодії.

• Трактувати закономірності пізнавально-практичної діяльності людини у професійній роботі лікаря.

• Демонструвати володіння загальнонауковими та конкретно-науковими методами пізнання та практичної діяльності.

• Застосовувати філософські знання для розуміння культурних традицій та їх вплив на розвиток медицини.

Професійна спрямованість предмету полягає у формуванні в студента:

• стійкої системи гуманістичних моральних цінностей;

• совісті, як виразу моральної самосвідомості особи;

• адекватної самооцінки та суспільної свідомості;

• гармонійної суспільної поведінки;

• вмінь аналізувати суспільні явища і формувати власну думку;

• почуття гідності і національного самоусвідомлення;

• вмінь прилучати себе до розв’язання філософських проблем сучасності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Дисципліна структурована на 3 модулі, що містять 7 змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними предмету.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) семінарські заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

3апропонована тематика для вивчення спрямована на знайомство і усвідомлення студентами загальнолюдських проблем. У всіх темах головна увага приділяється розкриттю сутності, своєрідності філософської науки, створюються необхідні методологічні передумови для сприйняття всієї проблематики курсу, для одержання навичок осмислення емпіричного матеріалу та практичної участі студентів у філософському формуванні світогляду кожного.