Короткий термінологічний словник

АВТОРИТАРНИЙ - диктаторський; заснований на беззаперечному підпорядкуванні влади; владний.

АКСІОЛОГІЯ- вчення про цінності.

АМБІВАЛЕНТНИЙ- двоїстий, несучий у собі як позитивне так і негативне.

АМБІВАЛЕНТНІСТЬ- подвійність переживання, що виражається в тому, що один об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття, наприклад, симпатію й антипатію, задоволення й невдоволення.

АНТАГОНІЗМ- непримиренне протиріччя.

АНТИТЕЗА - положення, судження, яке протиставляється висловленню.

АТРИБУТИВНА ВЛАСТИВІСТЬ- невіддільна від предмета властивість, без якого предмет не може не існувати.

БІНАРНІ -подвійні.

БІФУРКАЦІЯ- роздвоєння, поділ, розгалуження чого-небудь.

ВЕНТИЛЯЦІЯ – те, що піддається варіюванню, здатне мати варіанти; мінливе, нестійке.

ВЕРБАЛЬНИЙ- словесний.

ВІЗІОНЕРСТВО- схильність до примарних мріянь, фантастичних бачень, земних повітряних замків і т.д., прожекторство.

ВІТАЛЬНИЙ -життєвий, що має відношення до життєвих явищ.

ГЕДОНІЗМ- етичне вчення, згідно з яким метою життя й вищим благом визнається насолода; добро усвідомлюється як те, що приносить насолоду, а зло як те, що спричиняє страждання.

ГЕНЕЗИС- походження, виникнення; процес утворення й становлення явища, що розвивається.

ГОМОГЕННИЙ- однорідний.

ДЕТЕРМІНІЗМ- філософська концепція, що визнає об’єктивну закономірність і причинну обумовленість всіх явищ природи й суспільства.

ДИЛЕМА- необхідність вибору із двох можливостей за принципом «або - або».

ДИСКУРС - багатозначне поняття, яке використовується в постмодернізмі для позначення: 1) специфічного способу або правил організації тексту; 2) знання, що володіє власними правилами комбінації й трансформації; 3) контексту; 4) стилю.

ДОБРОЧЕСНІСТЬ– поводження, яке є відмінним від загальноприйнятого.

ЕВРИСТИКА- наука, що вивчає творчу діяльність, методи, використовувані у відкритті нового й у навчанні. Евристичні методи дозволяють прискорити процес рішення завдання.

ЕЗОТЕРИЧНИЙ- таємний, прихований, призначений винятково для посвячених.

ЕКЗИСТЕНЦІЯ - існування, спосіб буття людської особистості.

ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ, ЕКСТРАПОЛЮВАННЯ- метод наукового дослідження, що полягає в поширенні висновків, отриманих зі спостереження певної частини явища, порівняння її з іншою його частину.

ЕМАНСИПАЦІЯ- звільнення від залежності, гноблення, забобонів; скасування обмежень, урівнення у правах.

ЕМПІРИЧНИЙ- заснований на досвіді, підтверджений на практиці.

ЕНТРОПІЯ - одне з основних понять класичної фізики, що виражає здатність енергії до перетворень: чим більше ентропія системи, тим менш ув’язнена в ній енергія, яка здатна до перетворень.

ЕПІСТЕМОЛОГІЯ - теорія пізнання.

ЕСКАПІЗМ- відхід від дійсності у вигаданий або «паралельний» світ.

ЕФЕМЕРНІСТЬ- 1) скороминущість, швидкоплинність; 2) примарність, нереальність.

ІМПЕРАТИВ- веління, настійна вимога.

ІНВАРІАНТНИЙ -незмінний, що не залежить від чого-небудь.

ІНГРУППА - група або соціальна категорія, стосовно якої індивід випробовує почуття ідентичності й приналежності. Індивід бачить членів цієї групи як “ми”.

КАМПУС - університетське або інститутське містечко, на території якого студенти як учаться, так і живуть (містить у собі навчальні аудиторії, лабораторії, бібліотеки, гуртожитки й т.д.).

КОЛАЖ– технічно виконаний прийом, який полягає у наклеюванні на будь-яку основу матеріалів, що відрізняються від основної за кольором і фактурою.

КОНВЕНЦІОНАЛЬНИЙ- умовним, прийнятим, відповідним сталим традиціям.

КОНСОЛІДОВАНИЙ- згуртований для чого-небудь, наприклад, для боротьби за спільну справу, укріплений, зміцнений.

КОНФОРМНІСТЬ- готовність людини поступитися реальному або уявному тиску групи, що проявляється в зміні його поводження й поглядів, незважаючи на спочатку на те, що спочатку погляди на позицію не поділялися; позиція згоди із загальноприйнятими нормами, еталонами, принципами, цінностями й поглядами.

КОРЕЛЯЦІЯ- 1) співвідношення, відповідність; 2) взаємозв’язок, взаємовідношення, взаємозалежність предметів, явищ або понять.

ЛАБІЛЬНИЙ- нестійкий, мінливий.

ЛАТЕНТНИЙ - схований, що зовні не проявляється.

ЛІБІДО- сексуальна енергія, статевий потяг.

МАЛА ГРУПА- така соціальна група, між членами якої є безпосередні контакти (те саме, що й «контактна група»).

МАРГІНАЛЬНИЙ- прикордонний, проміжний.

МЕНТАЛЬНІСТЬ- склад розуму; світосприймання; характерний для особистості або суспільної групи спосіб мислення; внутрішній, інтелектуальний світ індивіда, його духовність.

МЕТАТЕОРІЯ- теорія, що описує будову будь-якої наукової теорії.

МЕТАФІЗИЧНИЙ- антидіалектичний, що розглядає речі і явища як незмінні (статичні) і незалежні один від одного, що заперечують внутрішні протиріччя як джерело розвитку в природі й суспільстві.

НАТИВИСТСЬКИЙ- родоплемінний; відповідно до походження, приналежності до народу.

НОНКОНФОРМІЗМ- інакомислення, незгода зі сталою ідеологічною або моральною доктриною держави.

ОНТОГЕНЕЗ - індивідуальний розвиток, що охоплює всі зміни, які випробуються індивідом від моменту народження до закінчення життя.

ОНТОЛОГІЯ- філософське вчення про буття.

ПАРАДИГМА- система основних наукових досягнень (теорій, методів), за зразком яких організується дослідницька практика вчених у конкретній області знань у даний період.

ПЕРМАНЕНТНИЙ- постійний, безперервний.

ПОЛІФОНІЯ- багатозвуччя, багатоголосся.

ПОЛІФУРКАЦІЯ- поділ на велику кількість тридцятилітніх. У синергетиці цей термін уживається, коли мова йде про моменти розвитку складних систем, які одержують багато можливостей подальшої самоорганізації.

ПРОДУКУВАТИ- виробляти, створювати, робити.

ПУБЕРТАЦІЯ- статеве дозрівання.

РЕГРЕСІЯ- перехід від більше високих форм розвитку до нижчих, рух назад, зміни до гіршого.

РЕКАПІТУЛЯЦІЯ- коротке й швидке повторення, відтворення основних етапів розвитку попередніх форм у ході індивідуального розвитку сучасних організмів.

РЕЛЯТИВНИЙ- відносний.

РЕФЕРЕНТНА ГРУПА- реальна або стійка соціальна спільність, з якої індивід співвідносить себе як з еталоном і на норми, думки, цінності й оцінки якої він орієнтується у своєму поводженні й самооцінки.

РЕФРЕКСІЯ- міркування, повне сумнівів і протиріч; аналіз власного психічного стану.

СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ- звільнення від церковного впливу.

СЕКУЛЯРНИЙ- звільнений від церковного впливу.

СЕМАНТИКА -значення, зміст.

СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ- всі значення, зміст, покладений в основу поняття.

СИМБІОЗ- поєднання, співіснування двох явищ, що звичайно приносить їм взаємну користь.

ТАБУ- сувора заборона.

ТЕЗА- теза, тобто положення, істинність якого повинна бути доведена; судження.

ТРАЙБОЛІЗМ- племінний або етнічний сепаратизм у суспільстві, що зберігає пережитки родоплемінного розподілу.

ФІЛОГЕНЕЗ - історичний розвиток організмів, або еволюція органічного світу, різних типів, класів, загонів, сімейств, статей і видів.

ХЕППЕНІНГ - одна з форм театрального подання, що виникла на рубежі 60-х років. Мала вираження спонтанних, алогічних спільних дій театральної трупи в присутності й при участі публіки. У хеппенінзі намагалися стерти кордони між акторами й глядачами й зробити так, щоб усе було, “як у житті”, щоб глядачі в театрі були не сторонніми спостерігачами, а співучасниками дії, що відбувалося.