1. Проблема визначення природи Бога

Перш ніж перейти до аналізу раціонального обгрунтування існування Бога необхідно вирішити проблему, що повязана з питанням про те що ми називаємо Богом, який смисл має це імя. Вирішення цього питання є й першочерговим завданням праці Джордана Ховарда Собела “Логіка та теїзм: аргументи за та проти віри в Бога”. В розділі ““Бог”, “бог” та Бог” автор розглядає наступні питання:

а) питання існування та сутності;

б) імена в питаннях існування та віри;

в) етимологія та семантика;

г) основна концепція Бога;

д) філософська концепція Бога - Бог як досконале буття;

е) загальна концепція традиційної теології;

є) чи може існувати Бог якщо не існує досконалого буття;

ж) чи може не існувати Бог якщо існує досконале буття;

Головним завданням цього розділу є визначення того яке значення ми вкладаємо в слово Бог. Саме від цього значення залежить те, що ми називаємо природою Бога.

Автор зазначає, що більшість імен походять від слів, що мають певне значення. “Слово “Бог” - не таке як більшість імен”[2,5]. Імя Бог використовується, на думку автора, якнайменш у трьох значеннях. Отже, виходячи з розмірковувань Собела можна виокремити три головні значення імені Бог:

1) значення, що походить від етимології даного слова. Спочатку (античні часи) слово Бог зявляється в загальному сенсі (common name), тобто для позначення різних богів великого пантеону. В цьому випадку автор говорить про слово, яке позначає іменем “бог”;

2) значення, що розкриває Божественну природу істинного і тільки єдиного Бога (часи середньовіччя). Так, Мойсей говорячи про Бога, використовував суттєве імя (proper name) Бога, маючи на увазі Бога Яхве. Тут автор говорить про слово, яке він позначає іменем “Бог”;

3) значення, що виявляє власну семантичну концепцію автора і як стверджує останній, використовується в сучасному релігійному дискурсі, розкриває ту сутність, яка є єдиним обєктом поклоніння і єдиним обєктом релігійного відношення. В цьому випадку автор говорить про слово, яке позначає іменем Бог.

Саме така концепція виявляє філософський зміст поняття „Бог”. Філософська концепція Бога - це концепція, що розглядає його як досконале буття. В цьому ракурсі автор згадує про досконале буття Рене Декарта. А також звертається до поглядів Св. Ансельма, про те, що нема нічого, що може бути осягнуто більше за Бога. Бог є вища досконалість не тільки для нас, а й для усього, що може бути. Це і є філософська концепція уявлення про Бога. Згідно цій концепції Бог є неймовірно величезний за своєю суттю.

Більш ретельно заглиблюючись до аналізу цієї концепції, автор розглядає шляхи та способи неперевершеності Бога:

1. Шляхи неперевершеності Бога.

Автор зазначає, що Бог повинен бути неперевершеним в будь-якому зі шляхів. Бог повинен бути всемогутнім, тим, що в змозі зробити абсолютно все, що може бути осягнуто людиною. Але Бог не просто досконале буття, його досконалість є такою. Що не може бути перевершена. Абсолютно все, що існує, існує завдяки Богу та залежить від його існування. Бог є творцем світу. Він у відповіді за все. Що існує. Тобто за те, що Він створив. Але, як зазначає автор, незважаючи на те, що Він відповідає за те, що створив, Бог не відповідає за те, що буде зроблено або створено його творінням. Це говорить про свободу буття творіння божого, яке саме відповідає за свої вчинки.

2. Способи неперевершеності Бога.

Однією з головних позицій автора щодо способів неперевершеності буття Бога полягає у думці, що розкриває логіко-філософський погляд Бога. Бог тут виявляється всезнаючим, всемогутнім та неперевершеним в кожному з можливих світів.

Саме в цьому сенсі можна говорити про Бога і у філософському розумінні, саме в цьому значенні можна говорити про Бога як про досконале буття. І лише виходячи з такого розуміння природи Бога можна далі займатися аналізом доведень буття Бога.

бог буття собел