Складні судження та їх специфіка
Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження “Крадіжка – це злочин” є простим судженням, у ньому наявний один суб’єкт ( “крадіжка”) і один предикат (“злочин”). Судження ж “Вирок суду має бути законним і обгрунтованим” – це судження, утворене з двох простих: “Вирок має бути законним”, і “Вирок має бути обгрунтованим”.
Більшість норм права виражається у формі складних суджень.
Складні судження поділяють на умовні та безумовні.
Умовні (імплікативні) судження – це судження, в якому відображається залежність того чи іншого явища від тих чи інших обставин і в якому підстава і наслідок з’єднуються з допомогою логічного сполучника “ якщо…, то…”.
Безумовні (еквівалентні) судження поділяються на єднальні, розділові, поділяючі та множинні.
В єднальних (кон'юнктивні) судженнях, на відміну від простих, наявне твердження чи заперечення про належність предметові двох чи більше ознак. Наприклад: “Т.Г. Шевченко – геніальний поет і талановитий майстер живопису”.
У предикаті розділового (диз’юнктивні) судження, як і в предикаті єднального вказується на дві чи більше ознак.
Поділяючі судження належать до розділових. Їх специфіка полягає в тому, що в них дається повний перелік різновидів предмета думки. Наприклад: “Ліси бувають листяними, хвойними і мішаними”.
У множинних судженнях суб’єкт завжди є складеним, а предикат – як складеним, так і простим. Наприклад: “Залізо, мідь, золото, свинець та деякі інші метали тонуть у воді”.
Кожне судження завжди виражається у формі граматичного речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його матеріальною оболонкою. Проте не всяке речення виражає судження.
Характерні особливості судження полягають у ствердженні або запереченні чого не-будь про що-небудь. Тому якщо у реченні що-небудь стверджується або заперечується, то воно виражає судження, якщо ж у реченні відсутнє ствердження або заперечення, то таке речення не є судженням.
Речення, як відомо, бувають розподільні, питальні і спонукальні.
У розподільних реченнях, наприклад: “Суд є органом правосуддя” обовязково в наявності або ствердження, або заперечення, тому будь-яке розповідне речення є судженням.
Логічна будова суджень - інтернаціональна. В основних своїх рисах вона є спільною для найрізноманітніших народів. Будова речення, навпаки, значною мірою національна, вона визначається сукупністю граматичних особливостей, характерних для даної мови, що відрізняє його від інших мов.
Так розвязуємо питання про співвідношення судження і речення, коли ми розглядаємо судження і розповідне речення.
Призначення питальних і спонукальних речень інше, ніж ствердження чи заперечення. Сутність питального речення полягає у постановці запитання, а спонукального – у вираженні спонуки. Судженням, або думкою, у якій щось стверджується або заперечується, є тільки відповідь на запитання.
Від запитальних речень слід відрізняти риторичні запитання.
Процес пізнання породжується необхідністю задоволення потреб людини суспільною практикою. В теоретичному плані ця необхідність знаходить своє вираження у формі запитань, які постійно виникають у всіх сферах людської життєдіяльності. Вміння правильно формулювати запитання має велике пізнавальне значення.
Граматичною формою вираження запитань є питальні речення. Вміння формулювати запитання залежить від знання як логіки, так і тієї сфери реальності, яка відображається в запитанні. Таке вміння передбачає ще й знання мови.
Іноді запитання поділяють за специфікою шляхів і методів їх розвязання: інформаційні, задачі, проблеми.
Формулюючи запитання, необхідно дотримуватися таких правил:
-
Запитання має бути осмисленим.
-
Запитання потрібно формулювання якомога коротше і ясніше.
-
Складні запитання доцільно розбити на прості.
-
У розділових судженнях треба називати всі можливі альтернативи.
- Предмет і визначення логіки
- Історичні етапи становлення логіки як науки
- Поняття формалізації в логіці
- Зв'язок мови і мислення. Природна і штучна мова
- Традиційна і сучасна логіка
- Сутність поняття, його зміст і обсяг
- Відношення між поняттями
- Закон мислення та основні формально-логічні закони
- Закон тотожності
- Закон несуперечності
- Закон виключеного третього
- Закон достатньої підставки
- Судження як форма правильного мислення. Види суджень
- Специфіка простих суджень
- Складні судження та їх специфіка
- Категоричні судження. «Логічний квадрат»
- Умовивід як складна форма логічного мислення
- Дедуктивні та індуктивні умовиводи
- Суперечка, її види і форми
- Софізми і паралогізми, парадокси і антиномії
- Особливості релігієзнавства як науки та навчальної дисципліни
- Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика
- Сутність і походження релігії. Поняття Бога
- Релігійна віра, її зміст і форми вияву
- Роль жінки в релігії
- Функції релігії та церкви
- Тотемізм і табу, їх характеристика
- Сідхартха Гаутама як засновник буддизму
- Страждання, карма, нірвана в буддійському світогляді
- Буддизм хінаяни і махаяни
- «Чотири благородні істини» в буддистській релігії
- Сутність віровчення і культу іудаїзму
- Загальна характеристика іудейської Тори
- Соціально-історичні, економічні та політичні причини виникнення християнства, його філософські та релігійні витоки
- Християнський Символ віри
- Християнські таїнства та обряди
- Вселенські собори та їх значення в історії християнства
- Заповіді блаженства (Нагорна проповідь)
- Католицизм. Особливості догматики, культу та організації
- Основні догматичні розходження між католицизмом і православ’ям
- Найважливіші свята у католиків (їх коротка характеристика)
- Реформація хvi ст.. Поняття «протестантизм» і «реформаторство»
- Особливості раннього протестантизму
- Пізній протестантизм та його специфіка
- М. Лютер та ж. Кальвін як ідеологи реформації
- Соціально-економічні і політичні причини хрещення на Русі
- Ступені священства в провославії. Духовенство і миряни.
- Головні свята в православному християнстві
- Іслам: історія його виникнення і становлення як світової релігії
- Місце і роль пророка Мухаммеда в ісламському віровченні
- Сутність віровчення і культу мусульманської віри
- Основні напрями в ісламі
- Мусульманські свята й обряди