Поняття формалізації в логіці
Щоб виявити форму думки чи міркування, їх необхідно формалізувати.
Формалізація – побудова моделі, в якій змістовним думкам і міркуванням відповідають формальні аналоги.
Формалізація дає змогу виявити загальні структури думок, сформулювати на цій основі загальні закони і правила міркування, завдяки чому можна змінити будь-яке змістовне міркування, фрагмент тексту чи й цілий текст відповідною системою формул.
Науки іноді поділяються на точні і неточні (останній термін використовується рідше). Цей поділ має умовний характер. Але якщо вдатися до нього, то формальна логіка явно тяжітиме до точних наук. Проте і в ній є багато “неточного”, невизначеного, дискусійного. Тому інформація про подібні проблеми має велике значення для розвитку критичного, творчого мислення. Тим більше, що існує думка, ніби абсолютизація формально-логічних знань може спричинити схильність до догматизму.
Логіка – це наука, яка вивчає закони і форми мислення.
Важко перелічити всі існуючі визначення поняття мислення. Загалом, є дві тенденції в перекручуванні змісту і обсягу цього поняття – надто вузьке визначення і надто широке. Першим різновидом надто широкого розуміння поняття мислення є ототожнювання його зі “свідомістю”.
Другим різновидом надто широкого розуміння поняття мислення є те, згідно з яким до мислення відносять діяльність митця в процесі створення художніх образів, інтуїція, а іноді навіть деякі форми відображення високоорганізованих тварин – так зване предметне мислення тощо. Не абсолютизуючи це визначення, будемо виходити з того, що мислення – це вища форма активного відображення дійсності, яка полягає в цілеспрямованому, опосередкованому і узагальненому пізнанні істотних властивостей, зв’язків і відношень, предметів і явищ.
Іноді поняттю “мислення” надається надто вузьке значення. Загальновідомо, що до мислення відносять діяльність як розуму, так і розсудку. А “законами мислення”, тими законами, які вивчаються формальною логікою, фактично вважаються закони міркування. Тому поняття мислення у визначенні предмета логіки використовується у вузькому значенні. Виходячи з цих обставин, очевидно, раціональніше вважати, що формальна логіка вивчає закони розсудкової діяльності людини
Є проблеми і щодо форм мислення. Оголосивши форми мислення (поряд із законами) предметом вивчення логіки, нечітко визначають, чому в центрі її уваги є саме поняття, судження і умовиводи, а не інші форми мислення. До того ж залишається не з’ясованим, які з цих форм є формами мислі (думки), а які – формами мислення, тобто руху думок. Деякі автори стверджують, ніби поняття і судження належать до форм думки (мислі), а умовивід – до форм мислення. Поняття, справді, більше тяжіє до форми думки, а судження – до форми мислення.
-
Содержание
- Предмет і визначення логіки
- Історичні етапи становлення логіки як науки
- Поняття формалізації в логіці
- Зв'язок мови і мислення. Природна і штучна мова
- Традиційна і сучасна логіка
- Сутність поняття, його зміст і обсяг
- Відношення між поняттями
- Закон мислення та основні формально-логічні закони
- Закон тотожності
- Закон несуперечності
- Закон виключеного третього
- Закон достатньої підставки
- Судження як форма правильного мислення. Види суджень
- Специфіка простих суджень
- Складні судження та їх специфіка
- Категоричні судження. «Логічний квадрат»
- Умовивід як складна форма логічного мислення
- Дедуктивні та індуктивні умовиводи
- Суперечка, її види і форми
- Софізми і паралогізми, парадокси і антиномії
- Особливості релігієзнавства як науки та навчальної дисципліни
- Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика
- Сутність і походження релігії. Поняття Бога
- Релігійна віра, її зміст і форми вияву
- Роль жінки в релігії
- Функції релігії та церкви
- Тотемізм і табу, їх характеристика
- Сідхартха Гаутама як засновник буддизму
- Страждання, карма, нірвана в буддійському світогляді
- Буддизм хінаяни і махаяни
- «Чотири благородні істини» в буддистській релігії
- Сутність віровчення і культу іудаїзму
- Загальна характеристика іудейської Тори
- Соціально-історичні, економічні та політичні причини виникнення християнства, його філософські та релігійні витоки
- Християнський Символ віри
- Християнські таїнства та обряди
- Вселенські собори та їх значення в історії християнства
- Заповіді блаженства (Нагорна проповідь)
- Католицизм. Особливості догматики, культу та організації
- Основні догматичні розходження між католицизмом і православ’ям
- Найважливіші свята у католиків (їх коротка характеристика)
- Реформація хvi ст.. Поняття «протестантизм» і «реформаторство»
- Особливості раннього протестантизму
- Пізній протестантизм та його специфіка
- М. Лютер та ж. Кальвін як ідеологи реформації
- Соціально-економічні і політичні причини хрещення на Русі
- Ступені священства в провославії. Духовенство і миряни.
- Головні свята в православному християнстві
- Іслам: історія його виникнення і становлення як світової релігії
- Місце і роль пророка Мухаммеда в ісламському віровченні
- Сутність віровчення і культу мусульманської віри
- Основні напрями в ісламі
- Мусульманські свята й обряди