Ступені священства в провославії. Духовенство і миряни.
Священство (присвята у священнослужителі) - вираження апостольського спадкоємства церковної ієрархії за допомогою передачі дарунків Святого Духа через рукоположення.
Сенс священства - в наділенні прийняв можливістю здійснення таїнств. У православ'ї священство має три ступені (єпископат, пресвитернат, дияконат), що складають церковну ієрархію - клір. Повноваження ієрархії включають священство (вчинення таїнств), пастирство (піклування про духовне життя членів церкви) і вчителювання (проповідування Слова Божого).
Єпископат володіє всією повнотою тайнодеіствія, включаючи свячення пресвітерів і дияконів. У православних церквах патріархи, митрополити, всі єпископи (незалежно від відмінностей по владі і по честі), архієпископи рівні за благодаті, тоді як у католицизмі вищий єпископ (папа Римський) становить особливу вищу ступінь священства - примас.
Свячення єпископів здійснюється як старшим єпископом будь з православних церков, так і Собором єпископів (архієреїв). На відміну від єпископів пресвітери (ієреї, протоієреї) мають обмеженим тайнодействіем - правом здійснення всіх таїнств, крім рукоположення. Диякони мають лише право допомагати старших у тайнодействіі.
Духове́нство — служителі культу або верства суспільства, представники якої здійснюють релігійні обряди і служби. Духовенство часом об'єднане в особливу ієрархічну спільноту.
Етимологія слова повязана з поняттям «дух».
Духовенство ділиться на чорне (ченців) та біле (одружені в одному християнському шлюбі без розлучення).
До духовенства відносять кліриків всіх трьох ступенів святого Таїнства Священства (диякон, пресвітер, єпископ).
"Миря́нин (мн. миря́ни; грец. λαϊκός) — послідовник релігійного культу, який не є священиком або монахом, той, хто живе світським життям [1].
-
Содержание
- Предмет і визначення логіки
- Історичні етапи становлення логіки як науки
- Поняття формалізації в логіці
- Зв'язок мови і мислення. Природна і штучна мова
- Традиційна і сучасна логіка
- Сутність поняття, його зміст і обсяг
- Відношення між поняттями
- Закон мислення та основні формально-логічні закони
- Закон тотожності
- Закон несуперечності
- Закон виключеного третього
- Закон достатньої підставки
- Судження як форма правильного мислення. Види суджень
- Специфіка простих суджень
- Складні судження та їх специфіка
- Категоричні судження. «Логічний квадрат»
- Умовивід як складна форма логічного мислення
- Дедуктивні та індуктивні умовиводи
- Суперечка, її види і форми
- Софізми і паралогізми, парадокси і антиномії
- Особливості релігієзнавства як науки та навчальної дисципліни
- Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика
- Сутність і походження релігії. Поняття Бога
- Релігійна віра, її зміст і форми вияву
- Роль жінки в релігії
- Функції релігії та церкви
- Тотемізм і табу, їх характеристика
- Сідхартха Гаутама як засновник буддизму
- Страждання, карма, нірвана в буддійському світогляді
- Буддизм хінаяни і махаяни
- «Чотири благородні істини» в буддистській релігії
- Сутність віровчення і культу іудаїзму
- Загальна характеристика іудейської Тори
- Соціально-історичні, економічні та політичні причини виникнення християнства, його філософські та релігійні витоки
- Християнський Символ віри
- Християнські таїнства та обряди
- Вселенські собори та їх значення в історії християнства
- Заповіді блаженства (Нагорна проповідь)
- Католицизм. Особливості догматики, культу та організації
- Основні догматичні розходження між католицизмом і православ’ям
- Найважливіші свята у католиків (їх коротка характеристика)
- Реформація хvi ст.. Поняття «протестантизм» і «реформаторство»
- Особливості раннього протестантизму
- Пізній протестантизм та його специфіка
- М. Лютер та ж. Кальвін як ідеологи реформації
- Соціально-економічні і політичні причини хрещення на Русі
- Ступені священства в провославії. Духовенство і миряни.
- Головні свята в православному християнстві
- Іслам: історія його виникнення і становлення як світової релігії
- Місце і роль пророка Мухаммеда в ісламському віровченні
- Сутність віровчення і культу мусульманської віри
- Основні напрями в ісламі
- Мусульманські свята й обряди