logo
Логика и религиознавство

Вселенські собори та їх значення в історії християнства

Вселе́нські собо́ри — в історії християнства відбулося 21 вселенські собори, які мали важливі наслідки та значення для подальшого розвитку церкви.

Визнаються усіма Церквами:

I. Перший Нікейський собор (325) :прийнято Символ Віри, засуджено аріанство, визначено дату Пасхи

II. Перший Константинопольський собор (381) :повторно засуджено аріанство, формулюється віровчення про Святу Трійцю

Визнаються православними, католиками та усіма, окрім Ассиріїйької, дохалкідонськими Церквами

III. Ефеський собор (431) :засуджено несторіанство

Визнаються православними та католиками:

IV. Халкедонський собор (451)

V. Другий Константинопольський собор (553)

VI. Третій Константинопольський собор (680—681)

VII. Другий Нікейський собор (787)

Православні визнають рішення наступних соборів, але не визнають їх Вселенськими(це можна зробити лише на наступному Вселенському соборі), хоч вони де-факто були саме такими:

VIII. Софійський собор (879-880)

IX. П'ятий Константинопольський собор: підтвердив ісихазм св. Григорія Палами (1341—1351)

Визнаються лише Католицькою Церквою:

VIII. Четвертий Константинопольський собор (869)

IX. Перший Латеранський собор (1123)

X. Другий Латеранський собор (1139)

XI. Третій Латеранський собор (1179)

XII. Четвертий Латеранський собор (1215)

XIII. Перший Ліонський собор (1245)

XIV. Другий Ліонський собор (1274)

XV. В'єнський собор (1311—1312)

XVI. Констанцький собор (1414—1418)

XVII. Флорентійський собор (1438—1445)

XVIII. П'ятий Латеранський собор (1512—1517)

XIX. Тридентський собор (1545—1563)

XX. Перший Ватиканський собор (1869—1870)

XXI. Другий Ватиканський собор (1962—1965)

Після розколу християн на католиків і православних 1054 року Вселенський Собор з делегованими представниками від усіх церков світу, у відповідності з встановленою процедурою ось уже як майже 1000 років не скликався. Єдиного центру Вселенського Собору не має. Але з 1961 року почалася організаційна робота для скликання Вселенського Собору. Але із 15 автономних православних церков світу єдина Російська Православна Церква Московської Патріархії під впливом державної ідеології пішла всупереч християнського вчення - відмовилася, почала церковні публікації з критикою екуменізму. Чим спромоглася відстояти свою політичну гегемонію, утвердити свою ідею Третього Риму, і за спостереженнями релігієзнавців - спровокувала розколи християн 1996 р..