logo
Логика и религиознавство

Заповіді блаженства (Нагорна проповідь)

Блаже́нства або Заповіді блаженства — вимовлені Ісусом Христом у Нагірній Проповіді і представлені у Новому Заповіті (Матвія 5:3—12 і Луки 6:20—23), складають основу християнського морального вчення і доповнююють десять заповідей Старого Заповіту.

Дев'ять євангельських блаженств такі:

- Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.[1]

- Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

- Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

- Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

- Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

- Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

- Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

- Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

- Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.