Мусульманські свята й обряди

Значну роль в культовій системі ісламі відіграють релігійні свята. Особливе значення мають:

• Ураза-байрам - свято закінчення посту. Святкується протягом перших трьох днів наступного за рамазаном місяця (шавваля). Перед розговінням мусульмани три останніх дня особливо суворо постять ( "три ночі бдіння"). Особливо важлива ніч на 27-е рамазана - лейлят аль-кадр, обо ніч "визначення". Згідно з мусульманською легендою саме у цю ніч справжній Коран був перенесений архангелом Джебраїлом на найближче небо до землі, а звідти передавався Мухаммеду. На свято Ураза-байрам мусульманин повинен піднести представнику духовенства особливу подать - фітр-садака у вигляді грошей або їжі.

• Курбан-байрам. День жертвоприношення, який святкується на 70-й день після закінчення посту урази і триває три дні. Це свято пов'язано з біблейським переказом про патріарха Авраама (Ібрагіма), якому Бог сказав принести в жертву свого сина Ісаака (Ізмаїла). Ібрагім поклав єдиного сина на жертовник, але Бог послав Джебраїла і зупинив Ібрагіма. Замість Ісаака на жертовник було покладено агнця.

В пам'ять Божого милосердя мусульманин повинен принести жертву (курбан), відповідно з ритуалом. Мусульмани вірять, що саме жертовна, яку вони приносять в жертву Богу проведе душу через тонкий як волосина і гострий як лезо меча міст Сірат, що перекинутий через пекло і веде до раю.

• Мірадж. Одно з трьох свят (мірадж, мавлюд, п'ятниця) в ісламі які пов'язані з пророком Мухаммедом. Свято мірадж присвячено чудесному перенесенню Мухаммеда на чарівному коні Аль-Бураці з Мекки в Єрусалим і вознесіння його до трону Аллаха. Під час розмови з Аллахом Мухаммед вимовив 99 тис. слів, після чого повернувся у своє ліжко, причому вся подорож тривала одну мить. Мірадж святкується 27 числа місяця раджаб.

• Мавлюд - День народдження Мухаммеда. Святкується 12 числа місяця рабі-аль-авваля.

• П'ятниця (Йаум аль-джум'а - День об'єднання). Святкується кожного тижня, має таке ж значення як субота у іудеїв та неділя (воскресіння) у християн. В цей день Мухаммед творив публічні молитви. До того ж, мусульмани вірять, що судний день припаде на п'ятницю.

• Шахсей-вахсей (ашура) - жалобні релігійні церемонії у мусульман шиїтів. Свято встановлено на честь мученицької смерті онука пророка Мухаммеда - шиїтського імама Хусейна. Під час жалобної церемонії шиїти вигукують: "Шах Хусейн, вах Хусейн!" ("Цар Хусейн, ах Хусейн!") - звідси перекручена європейська назва свята ашури. Святкується на десятій день місяця мухарраму.

Мусульманський календар. Стародавні араби вели відлік часу за місячним календарем, тому час поломництва до Мекканської Кааби припадав на різні сезони року. Пізніше,(приблизно за 200 років до Мухаммеда) для зручності облаштування ярмарку на свята, щоб паломництво припадало на одну пору року, перйшли на сонячно-місячну календарну систему. до 12 місяців місячного календаря додали додатковий місяць. Проте Мухаммед вважав, що вставка 13 місяця "тільки збільшує зневіру" (Сура 9, 36-37), тому в 631 р. додатковий місяць був заборонений. За халіфа Омара було введено відлік років від "хіджри" -"переселення" пророка в Ясріб (Медіну) - від 16 ліпня 622 р н.е. (дата наведена за григоріанськім календарем).

Мусульманський рік має 12 місяців (парні місяці мають 29 діб, непарні - 30 діб). Таким чином рік мусульманського календаря має 354 доби. Тому мусульманські свята не мають фіксованої відповідності з григоріанським календарем.

Іслам не має централізованої, ієрархізованої організації на зразок християнської церкви. Центром релігійного життя в ісламі є мечеть, вона є не тільки молитовною, а й суспільною будівлею (тут зберігалась казна, відбувався суд, обговорювались суспільні справи). В мечеті проводиться богослужіння, читаються проповіді, здійснюються різноманітні обряди. Перебування у мечеті вимагає від мусульманина дотримання певних ритуалів (здійснити ритуальне очищення, зняти при вході взуття тощо).

При мечетях створюються школи - мектебе. При великих мечетях є духовні школи - медресе, де готують знавців ісламу, вчених богословів (улеми), знавців мусульманського права (каді, казі).

Релігійна громада мусульман - умма, очолюється імамом (той, що стоїть попереду) - найбільш шанованим членом громади, що керує молитвою. Релігійні функції при богослужінні виконують: муедзін (закликає мусульман до молитви), хатіб - проповідник, мулла священослужитель, учитель. Функції голови всієї мусульманської громади в державі виконують муфтії, яких обирають на спеціальних з'їздах ( в деяких країнах призначається урядом).