logo
religiya_sarapin_ispit_apofeoz

Перша редакція

Структура «Авести» нагадує структуру будь-якої священної книги. В основі її лежать написані нібито самим Заратуштрою гати (від gatta — пісня), молитви, які очевидно, виголошувалися речитативом й мають силабічну структуру. Це була комбінація віршів і прози, що обґрунтовували релігійну проповідь (прозові фрагменти втрачено). Подібні структури властиві архаїчній поезії взагалі (пор. біблійну Книгу Йова). Гати утворюють основу Ясни, книги молитов, яка разом з книгою Вендидад («Кодекс проти левів») та Вісперед ("Книга про всі вищі істоти) лягла в основу першої редакції «Авести». Ця кодифікація є власне «требник», зібрання молитов для культової мети, причому центром культу було споживання молящими п'янкої хаоми, загалом засуджене Заратуштрою (пор. санскритське «сома», українське «хміль»). Дві ж останні книги є викладом дидактично-правових норм. Цей комплекс написано 'авестійською" (давньо-іранською) мовою. Він належить до доби Аршакідів (І-ІІІ ст. н.е.). Невідомо точно, коли жив ЗаратуштраIX по VI ст. до н.е.), але тут відбито реалії Давнього Ірану 1-ої пол. І тис. до н.е. Закономірне й формування «требника» навколо заратуштрових гат — однотипно утворилися буддійський канон (навколо положень, проголошених Буддою) та комплекс Нового Завіту (центр якого — записи «логій» — повчань Ісуса).