logo search
RELIGIYeZNAVSTVOdistants-1

1.3.1. Географічні і соціально-історичні рамки.

Коло народів, країн і держав, релігії яких розглядаються в даному розділі, велике і багатообразне: давній Єгипет, народи і держави, що виникали і гинули на території Дворіччя, Хетське царство, стародавній Ізраїль, античні Греція і Рим. Хронологічні межі викладу також вельми широкі — від середини II тисячоліття до н.е. до початку цієї ери. Але ми не даємо тут конкретно-історичного опису розвитку релігій в перерахованих країнах протягом вказаного періоду; завдання полягає в тому, щоб виявити деякі загальні закономірності розвитку цих релігій.

Для соціально-економічної характеристики даних суспільств представляються істотними наступні явища:

- розкладання громадсько-родових відносин при пережитках родової общини, що порівняно довго зберігалися, і при існуванні майже на всьому протязі даного періоду класу вільних общинників, що боролися за свою особисту свободу і за землю, що належала їм;

- виділення класу багатих і крупних землевласників, що жили за рахунок кабальної експлуатації общинників і за рахунок праці мас рабів, що поступово збільшуються;

- централізація і зміцнення державної влади, що виступала як безпосередньо експлуататор мас общинників і рабів, так і політичного гаранта існуючого експлуататорського ладу.

Форми держави при цьому були різноманітні. Тут і примітивні зачаткові його різновиди типу «суддів ізраїлевих», і ассиро-вавилонські деспотії, і грецький поліс, і Римська республіка, а потім і імперія. Релігійні уявлення, що виникали в умовах таких багатообразних соціально-політичних структур, також були надзвичайно строкатими, бо характер політичного устрою робить сильний вплив на формування у людей уявлень про порядок, що існує у Всесвіті. Різними при різних формах державного устрою повинні були бути і типи організації жерців і їх роль в суспільній структурі.

Враховуючи це, ми зробимо спробу розглянути матеріали, що характеризують еволюцію всіх явищ, пов'язаних з релігією народів даного географічного ареалуу вказаних хронологічних рамках.

Загальноприйнятою характеристикою стародавніх релігій є визнання їх політеїстичними. Дійсно, кожна з них мала численний пантеон. Початкові пункти розвитку цього пантеону слід шукати в релігійних уявленнях, що виникали і оформлялися ще в умовах племінного ладу.