Науковий погляд на перспективи розвитку людства, можливий аналіз системи "людина - наука - технологія —суспільство"

Література: 2, с. 174 -199; 5, с. 594 - 599, т. 2; 17, с. 435 -456.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З давніх часів люди намагалися дізнатися про подальший хід подій і власну долю, більш того - хотіли впливати на майбутнє.

Нині рівень глобальних проблем сам по собі набуває най-ширших масштабів у ракурсі: "суспільство - катастрофа", "сус­пільство та його дестабілізація". У зв'язку з цим зростає соціаль­на, економічна, інформаційна цінність наукових прогнозів. Пе­редбачення можливих наслідків якихось процесів допомагають запобігти або звести до мінімуму небажані наслідки.

Передбачення майбутнього - це результат пізнавальної діяльності людини. Основою наукового передбачення є пізнання об'єктивних внутрішніх зв'язків предметів і явищ, а також за­конів, що розкривають цей внутрішній сталий зв'язок умов їх­нього існування. Це дає змогу в процесі пізнання переходити від відомого до невідомого, від сучасного до майбутнього.

Слід враховувати, що майбутнє можна зрозуміти тільки в результаті аналізу минулого і сучасного, оскільки воно пов'я­зано з діалектикою попереднього розвитку.

Прогнозування є окремим видом передбачення. Саме со­ціальне передбачення, поширюючись на окрему сферу суспіль­ного розвитку, має відносну самостійність щодо інших видів, ти­пів і методів наукового передбачення, оскільки воно передбачає ті зміни у суспільному житті, які розкривають взаємозв'язок історичної закономірності й предметної діяльності людей.

Говорячи про можливий аналіз системи "людина - наука -технологія - суспільство", зазначимо, що концепції західних соціо­логів і футурологів (Ж. Еллюль, Л. Мемфорд, Т. Розак, Дж. Байрем, Е. Мюрез та ін.) відмічають песимістичну настроєвість сучасного світу: зневіру в майбутньому, страх перед можливими наслідками, безвихідь, байдужість, депресію. За такою схемою майбутнє люд­ства нагадує "страшний суд" і пророцтва стосуються генетичної і духовної деградації людини.

З одного боку, не можна заперечувати, що шалено при­скорюється теми життя і людина у сучасному світі почуває себе самотньою і незахищеною. Цей стан людини є подібним до шо­ку; О. Тофлер у книзі "Шок від майбутнього" називає це футуро-шоком від зіткнення з майбутнім. Але з іншого боку, майбутнє людства не є аморфним прийдешнім, без часо-просторового ви-

значення, схожого на фантастику. Майбутнє генетичне пов'я­зане із сучасним технологічним розвитком, суспільним устроєм, науково-технічним прогресом.

Величезне значення має часовий проміжок, на який да­ється прогнозування. Щодо найближчого майбутнього наука вже сьогодні використовує багато конкретних даних, які дають змогу складати вірогідні прогнози на 20-30 років наперед. Знання ж про майбутнє в міру віддалення від сьогодення стають все менш конкретними і точними, все більш загальними і приблизними.

Ця зростаюча невизначеність передбачення майбутнього пов'язана з природою соціального розвитку, з багатоваріант-ністю і альтернативністю реального історичного процесу, з непе-редбачуваністю конкретного ходу і результату окремих подій у суспільному житті.

У нашій країні аналіз системи "людина - наука - су­спільство" іноді, на жаль, має парадоксальний результат. Усі прогнози соціально-економічного розвитку пильно охороня­ються відомствами, тримаються у таємниці. Наприклад, у США всі подібні документи друкуються в газетах, розголошуються, стають сенсацією, обговорюються громадськістю. Тобто наше майбутнє штучно робиться неймовірною таємницею, а ми все більше дізнаємося про справи минулого, повертаючись у вчо­рашній день, а майбутнє залишається під забороною.

До майбутнього треба ставитися реально, адекватно, бо воно безпосередньо пов'язано з діяльністю людини. Все, що ста­неться завтра, пов'язано із прагненнями, планами, бажаннями, інтересами та потребами всіх представників суспільства.

У західному світі теоретичною розробкою та обгрунту­ванням різних варіантів розвитку суспільства і людини в май­бутньому займається футурологія

Термін "футурологія" вперше вжитий в 1943 р. професо­ром політології інституту ім. Отто Зура при Вільному універси­теті Західного Берліна - О. Флеттхатюм.

Наприкінці 60-х - початку 70-х рр. футурологія займалася розробкою різних альтернативних проектів розвитку суспіль­ства. "Футурологічний бум" характеризується появою сотень державних спеціалізованих науково-дослідних центрів, інсти­тутів і приватних установ з розробки соціально-економічних, науково-технічних і військово-політичних прогнозів. При Аме­риканській академії мистецтв і наук чільне місце посідає "Ко­місія 2000 року". Футурологічними дослідженнями активно зай­маються Конектикутський інститут дослідження майбутнього, Гудзонівський інститут, корпорації "РЕНД" і "Ресурси для май­бутнього"; футурологічні інститути у Франції, Німеччині, Гол­ландії та ін. Ці організації регулярно проводять з'їзди і конфе­ренції, формуючи нову тенденцію у можливих прогнозах. Суть цієї нової тенденції полягає у тому, що зазнають істотних змін не деталі, а цілі теорії, які раніше вважалися загальноприй­нятими. Це пов'язано з тим, що надії на прогрес технології і ком­п'ютеризації не виправдалися. Тому зазнають перегляду всі концепції "індустріалізму", що, на жаль, призводить до того, що оптимістичні прогнози 60-х рр. замінюються похмурими про­роцтвами про неодмінну загибель цивілізації внаслідок безкон­трольного розвитку науки і техніки.

Слід зазначити, що соціальне прогнозування охоплює всі сторони людської діяльності: науку, техніку, продуктивні сили, виробничі відносини тощо. Закони, принципи і методи прогнозу­вання вивчає така наука, як прогностика.

Однією з найважливіших функцій прогностики є вчасне інформування широких кіл громадськості про проблеми, що можуть виникнути в окремій країні або перед людством взагалі.

Наукове передбачення дає принципово нові знання про об'єкти, явища, процеси, що здобуваються в результаті всебічно­го дослідження, і відображає нові аспекти в усій системі знань.

Розмірковуючи про перспективи людства, слід говорити про проблему створення суспільства, де б людина була центром усіх відносин. Тільки за умови кардинальної зміни продуктив­них сил, раціонального використання найновіших досягнень науково-технічного прогресу можна говорити про розквіт нової цивілізації.

Слід враховувати, що розвиток технічної і технологічної основи суспільства не автоматично впливає на перетворення со­ціального життя, а опосередковано, через систему суспільних відносин. Саме тому погляд на перспективи людства може сфор­муватися на основі всебічного аналізу системи "людина - наука - технологія - суспільство".

Теми рефератів

1. Наукове передбачення суспільних процесів.

2. Прогностика і футурологія.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке соціальне передбачення?

2. Які функції виконує соціальне прогнозування?

3. У чому полягає гуманістична місія передбачення майбутнього?

4. У чому різниця між прогностикою і футурологією?