Тема 1.9. Мета і цінність людської життєдіяльності

Сенсуалізм, раціоналізм і практицизм як альтернативні

форми науково-філософського розуміння сутності

пізнавального процесу

Література: 4, с. 162 - 193; 5, с. 318 - 361 (т. 2); 11, с. 167 -174; 16, с. 488 - 499; 17, с. 174 - 187.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пізнання людиною світу починається з чуттєвого кон­такту зі світом, з "живого споглядання". Сенсуалізм (від лат. зепзиз - сприйняття, чуття) - напрям в теорії пізнання, згідно з яким чуттєвість є основою і головною формою пізнання.

Основоположним принципом сенсуалізму є твердження, що в розумі немає нічого того, чого б не було в почуттях.

Під «живим спогляданням» розуміють суттєве відоб­раження дійсності в таких формах, як відчуття, сприйняття, уявлення.

Відчуття - це відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їхнього безпосереднього впливу на органи чуття людини. Але слід враховувати, що відчуття хоч і є джерелом пізнання, не дають цілісну характеристику дійсності.

Сприйняття - це чутгєве відображення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей при безпосередній дії на органи чуття людини. Сприйняття вико­нують дві взаємопов'язані функції: пізнавальну та регулятивну.

Уявлення - це форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності за відбитими в пам'яті слідами предметів, що раніше сприймалися суб'єктом.

Чутгєве відображення є необхідною стороною пізнання, але воно обмежене в можливості давати істинне знання. Вищою сферою порівняно з чуттєвим відображенням є раціональне пізнання. Раціональне пізнання проявляє себе через процеси мислення, створення понять, суджень, умовиводів. Важлива роль у функціонуванні раціонального пізнання належить катего­ріям. Категорії є формами мислення, які функціонують як спе­цифічні знаряддя, засоби пізнання, за допомогою яких не лише осягаються загальне та необхідне в об'єктах, а й здійснюється синтез змісту пізнання в логічні форми: поняття, судження, умовиводи.

Раціональне і чутгєве є діалектичне взаємопов'язаними сторонами єдиного пізнавального процесу, які лише в єдності можуть давати адекватну картину дійсності.

Практицизм - практичність, практичне ставлення до чогось. Існує поняття про здоровий практицизм та негативний практицизм. Однобоким негативним практицизмом можна вва­жати прагматизм як підхід до чогось лише з позиції практичної особистої користі.

Теми рефератів

1. Пізнання як феномен культури.

2. Практицизм як форма пізнавального процесу.

Запитання для самоперевірки

1. У чому особливості чуттєвого контакту зі світом?

2. Що таке "живе споглядання"?

3. Через які процеси проявляє себе раціональне пізнан­ня? Дайте їм характеристику.