§1. Сутність релігієзнавства і його походження

§2. Релігієзнавство як галузь філософського знання.

§3. Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.

§4. Релігія і вільнодумство як світогляди.

§5. Методологія релігієзнавства.

§6. Мета і завдання курсу «Релігієзнавство».

II РОЗДІЛ. РЕЛІГІЯ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ.

§1. Релігія — форма суспільної свідомості.

§2 Основні структурні елементи релігії.

§.3 Соціальні функції релігії.

§4 Походження релігії

§5. Еволюція релігійних вірувань

III РОЗДІЛ. РЕЛІГІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

§1. Типи і класифікація сучасних релігій

§2. Християнство як світова релігія: загальна характеристика.

§3. Походження християнства: соціально-економічні причини та ідейні джерела.

§4. Еволюція християнства, виникнення церкви.

§ 5. Формування образу євангельського Ісуса Христа.

ІV. РОЗДІЛ. ПРАВОСЛАВ'Я

§1. Розкол християнства, виникнення двох течій — православ'я і католицизму.

§2. Віровчення і культ православ'я, церковна організація.

§3. Історія православ'я.

§4. Модернізм сучасного православ'я.

V РОЗДІЛ. УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПЦ).

§1. Історія автокефалії в Україні.

§2. Утворення та діяльність УАГЩ (1921—1930 рр.)

§3. Особливості віровчення та культу, організаційна структура УАПЦ.

§4. Діяльність УАПЦ у сучасних умовах.

РОЗДІЛ VI. КАТОЛИЦИЗМ.

§1. Католицька церква, її походження, особливості віровчення і культу.

§2. Соціальна доктрина католицької церкви, ставлення до науки і культури.

§3. Другий Ватиканський вселенський собор. Модернізм сучасного католицизму.

§4. Організаційна структура та система управління католицької церкви.

РОЗДІЛ VII. УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА (УНІАТСЬКА) ЦЕРКВА (УГКЦ).

§1. Причини виникнення УГКЦ. Берестейська церковна унія.

§2. Історія греко-католицької церкви.

§3. Діяльність УГКЦ в Україні.

РОЗДІЛ VIII. СУЧАСНИЙ ПРОТЕСТАНТИЗМ.

§1. Причини виникнення протестантизму.

§2. Ранній протестантизм: лютеранство, анабаптизм, цвінгліанство, кальвінізм, англіканство.

§3. Сучасний протестантизм в Україні: баптизм, євангелізм, п'ятидесятництво, адвентизм, єговізм.

§4. Сектантство на грунті православ'я.

РОЗДІЛ IX. БУДДИЗМ.

§1. Походження буддизму, його віровчення та культ

§2. Основні напрями в сучасному буддизмі.

§3. Соціальна сутність буддизму.

РОЗДІЛ Х. ІСЛАМ

§1. Походження ісламу, його віровчення й основні напрями.

§2. Мусульманські свята та обряди.

§3. Традиціоналізм і модернізм в ісламі.

РОЗДІЛ XI. НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ.

§1. Причини появи нетрадиційних релігій, їх специфічні риси.

§2. Віровчення і культ основних течій нетрадиційних релігій.Товариство свідомості Кришни.

§3. Неорелігії в Україні

РОЗДІЛ ХІІ. ВІЛЬНОДУМСТВО В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ.

§1. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства. Походження вільнодумства: гносеологічні джерела та соціальні потреби.

§2. Історичні форми вільнодумства.

РОЗДІЛ XIII. УЯВЛЕННЯ ПРО РЕЛІГІЮ В ІСТОРИЧНИХ ФОРМАХ ВІЛЬНОДУМСТВА

§1. Культурно - історичний зміст вільнодумства.

§2. Основоположні ідеї вільнодумства в культурі рабовласницького суспільства

§3. Вільнодумство в епоху середньовіччя.

§4. Вільнодумство буржуазної епохи: Відродження, Нового часу, революційної демократії.

§5. Сучасний атеїзм і його форми: марксистський та атеїзм західних філософських шкіл.

РОЗДІЛ XIV. СВІТОГЛЯДНІ ОСНОВИ РЕЛІГІЇ ТА ВІЛЬНОДУМСТВА.

§1. Наука та релігія.

§2. Співвідношення наукових знань і релігії.

§3. Релігійне витлумачення людини.

§ 4. Ідея Бога, віра в його існування.

§5. Наукові основи вільнодумства

РОЗДІЛ XV. РЕЛІГІЯ ТА ВІЛЬНОДУМСТВО В ІСТОРІЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ

§1. Богословські концепції культури

§2. Місце релігії у духовній культурі

§3. Вільнодумство в системі духовної культури

РОЗДІЛ XVI. МОРАЛЬ І РЕЛІГІЯ

§1. Мораль і релігія як форми суспільної свідомості. Теологічна й наукова інтерпретації походження моралі

§2. Християнська мораль, її сутність і структура. Проблема ідеалу в релігійній етиці

§3. Загальнолюдські моральні цінності та релігія

§4. Релігійна концепція гріховності

РОЗДІЛ XVII. СВОБОДА СОВІСТІ В ДУХОВНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

§1. Сутність свободи совісті, її формування і розвиток

§2. Свобода совісті в історії України

§3. Конституція і законодавство України про свободу совісті

§4. Ставлення політичних партій і громадських рухів до релігії, церкви, віруючих

§5. Сучасний стан релігійності і не релігійності в Україні

Передмова

Проблеми релігії завжди хвилювали людство на всіх етапах його розвитку. Внаслідок значних змін, що відбуваються в економічній, політичній і культурній сферах нашого суспільства, інтерес до релігії значно зріс. Це природно, оскільки в суспільстві існують проблеми, без вирішення яких не можна успішно розбудовувати Українську державу на засадах демократії, гуманізму, економічного та культурного розвою.

Однією з важливих проблем сьогодення є необхідність нормалізації релігійного життя в Україні. Складність цієї проблеми обумовлена багатьма чинниками, зокрема процесом національного та духовного відродження, що відбувається в суперечливих умовах, і тому викликає інтерес до вітчизняної історії, а саме до історії релігії, її місця і ролі в культурі України. Відсутність необхідних знань у цій сфері, насильницьке витіснення релігії в минулому з культурного життя суспільства призвели до втрати духовних цінностей, збіднення національної культури, зумовило не завжди правильну орієнтацію в сучасних дискусіях навколо релігійно-церковних питань.

На оцінці релігійного чинника в духовному житті суспільства істотно позначається відсутність наукового розуміння релігії. Термін “релігія” досить часто зустрічається у побутовій мові, художній і науково-популярній літературі. Складається враження, що кожному зрозуміла сутність релігії. Насправді в понятті “релігія” зафіксовані лише зовнішні ознаки. Феномен релігії значно складніший і досить суперечливий. Він містить сукупність поглядів на навколишній світ, що ґрунтується на вірі в Бога. Тому релігію нерідко називають вірою. Складовими компонентами релігії є культ і сукупність обрядових дій, за допомогою яких релігійна людина виражає своє ставлення до надприродного і вступає з ним у спілкування через молитву, обряди, жертвоприношення тощо. Тому релігія часто розглядається як зв’язок людини з Богом. Окрім того, релігія містить сукупність моральних норм і правил, що визначають поведінку віруючих. Неухильне виконання моральних релігійних настанов розглядається як виконання божественних вимог, шлях до спасіння. Релігія включає також організаційно-структурний компонент. Вона сприяє об’єднанню віруючих у релігійні громади, церкву, чернечі ордени, особливі групи служителів культу.

Отже, релігія – це складний соціально-культурний феномен, який властивий історії людства на всіх етапах її розвитку. Він потребує ґрунтовного вивчення.

У сучасних умовах потрібні фундаментальні дослідження в галузі вітчизняного релігієзнавства, в яких би з’ясовувалися місце та роль релігії в історії вітчизняної культури, її значення в духовному житті українського суспільства. Оволодіння науковими знаннями про релігію – необхідна умова зростання освіченості та культури фахівця будь-якого профілю, який повинен мати уявлення не тільки про національну культуру, а й про загальнолюдські духовні цінності. Саме в цьому полягають мета і сенс пропонованого підручника з курсу “Релігієзнавство”. У ньому доступно й об’єктивно висвітлюються ключові проблеми релігієзнавства, виходячи з того, що вивчення цієї дисципліни є складовою частиною гуманітаризації освіти. Він допоможе студентам оволодіти знаннями в одній із важливих галузей світової і вітчизняної культури, визначити добровільно і свідомо власну світоглядну позицію, духовні інтереси і ціннісні орієнтації, оволодіти вмінням грамотно провадити світоглядний діалог, навчитися розуміти інших людей, погляди та дії яких істотно відрізняються, ставитися до них толерантно. Врешті-решт вивчення дисципліни сприятиме становленню духовного клімату взаєморозуміння, нормалізації міжконфесійних відносин і гармонізації людських стосунків між носіями релігійного та нерелігійного світоглядів, утвердженню громадянської злагоди і соціальної стабільності в суспільстві.

У підготовці видання брали участь досвідчені вчені та педагоги. Авторський колектив намагався врахувати багатий досвід викладання історії і теорії релігії та вільнодумства в умовах перебудови духовного життя суспільства, відродження національної культури України.

Особливу увагу в підручнику приділено аналізу свободи совісті, її сутності, зв’язку з іншими демократичними правами, практичному втіленню її принципів у життя. Окрема тема присвячена проблемам формування наукового світогляду особи, з’ясуванню місця у ньому освіти, наукових знань, світоглядного виховання, вивчення характеру й особливостей релігійної пропаганди в сучасних умовах.

Матеріал підручника складається з двох частин: “Історія і теорія релігій” і “Вільнодумство в історії культури”.

http://www.readbookz.com/book/164/4765.html

ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ РЕЛІГІЇ

РОЗДІЛ І. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА.