II. Очолював Римську імперію, яка об’єднувала численні країни та народи, єдиний імператор. Він, реальний володар на землі, вимагав визнання того, що на небі існує, неподільно панує єдиний Бог.
Гносеологічні й соціальні передумови в своїй єдності і на досить значному для початку тривалого періоду першого століття рівні розвитку вимагали появи нової монотеїстичної релігії.
Більшість жителів Римської імперії становили знедолені люди: раби, вільновідпущеники, позбавлені волі окраїнні народи імперії. З початку І ст. до н.е. і до середини II ст. н.е. (протягом майже двох з половиною століть) в імперії одне за одним прокочуються могутні повстання рабів і поневолених народів. Однак усі повстання, навіть під проводом талановитого Спартака, зазнають поразки.
Тяжкий досвід безнадійної боротьби переконав принижених і знедолених, що звільнитися від рабства, врятуватись від нього власними силами вони не мають змоги. Не можуть, але бажання визволитися від цього не зникає. Слабкішою стає воля до боротьби, вичерпується віра в свої сили. Хто втрачає дорогу на землі, той шукає шляхи на небо.
Низи імперії почали шукати спасіння у релігійному забутті, в очікуванні спасіння від Бога. Проте існуючі боги не могли його дати. Римський пантеон поставав ворожим і ненависним, а боги національних релігій виявилися безсилими перед нещадною владою Риму. Тому низи покладали надію на появу нового Бога, нового спасителя. Захоплення релігією й очікування небесного Спасителя, пришестя у світ нового Бога в Римській імперії на початку нашої ери засвідчили численні історичні документи.
Попит породжує пропозицію. У специфічних умовах Римської імперії на початку нашої ери утворюються десятки нових, космополітичних, з богами-спасителями релігій, наприклад митраїзм, культ Осіріса, орфічні культи, культи східних воскресаючих і вмираючих богів. Серед таких релігій було християнство, яке згодом набуло статусу світової релігії.
Для перемоги християнства найважливіше значення мало те, що воно, як і будь-яка інша з нових релігій, увібрало в себе і спиралося на різноманітний та ефективний ідеологічний матеріал, який прислужився йому для формування власного віровчення і культу. Наукове релігієзнавство досить повно визначило основні ідеологічні джерела християнства.
Ідейні джерела виникнення християнства. До них належать: іудаїзм – релігія стародавніх євреїв; релігії і міфологія народів Близького Сходу; філософія греко-римського світу.
Релігія стародавніх євреїв – іудаїзм. З його вченням про Месію, у священних текстах іудейської релігії – Біблії, в міфах про походження світу, перших людей, зла в світі тощо – християнство знайшло собі відповідь на життєво важливі питання буття.
У Біблії міститься твердження, що бог Яхве є богом єврейського, богообраного народу і в годину гірких випробувань завжди надішле йому спасителя, Месію. Біблійне вчення про Месію було безпосереднім і найближчим джерелом християнського вчення про Бога-спасителя.
Релігії і міфологія народів Близького Сходу. З релігій і міфології народів Близького Сходу запозичена ідея про вмираючих і воскресаючих богів-спасителів – Адоніса, Аттіса, Осіріса, Митри та ін.
Ці боги підкорених Римом східних народів (сирійців, персів, єгиптян, вавилонян) були в основному богами рослинного світу, який узимку “вмирав”, а навесні “воскресав”. Боги рослинного світу, за віруваннями народів Сходу, також вмирали і воскресали. Своєю смертю і воскресінням вони рятували не лише рослинний світ природи, а й все людство від загрози голодної смерті.
Філософія греко-римського світу. На ідеї раннього християнства передусім вплинули неоплатонізм Філона Александрійського і стоїцизм Сенеки.
Філон Александрійський – іудейський богослов, який перейшов на службу до римського імператора, – прагнув поєднати філософію Платона з ученням Біблії, підвівши цим філософське обгрунтування під біблійні сказання. Філонівське тлумачення біблійного месії як Логоса, водночас творця, управителя світу і рятівника знедолених, покладено проповідниками християнства в основу їх учення про Сина Божого, євангельського Ісуса Христа. Не випадково відомі дослідники історії первісного християнства Бруно Бауер і Фрідріх Енгельс називали Філона Александрійського “батьком” християнського віровчення.
Сенека – римський філософ-стоїк і письменник – мав такий вплив на ідеологію християнської релігії, що дослідники називають його “дядьком” християнства. Вчення стоїцизму закликає до терпіння, непротивлення злу насиллям, відмови від життєвих радощів і насолод, аскетизму. Прилучення первісного християнства до такої філософії дало змогу християнській церкві філософськи обгрунтувати свої постулати, а згодом перетворити саму філософію на “служницю богослов’я”.
Засвоєння елементів національних традицій і культу релігій греко-римського світу. Втягуючи все нові й нові прошарки населення до своєї церкви, християнство водночас розширювало простір для залучення до свого вчення елементів їхніх попередніх релігійних вірувань та звичаїв. Все, що сприяло зміцненню християнства, було запозичене з інших релігій. Навіть через десять століть після свого виникнення християнство, прийшовши на Русь, включило до свого церковного культу релігійні вірування і атрибути обрядів східних слов’ян: крашанки, весняні моління (поминання) на могилах померлих, купальські обряди в середині літа тощо.
http://www.readbookz.com/book/164/4783.html
- §1. Сутність релігієзнавства і його походження
- §1. Сутність релігієзнавства і його походження
- §2. Релігієзнавство як галузь філософського знання.
- §3. Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
- §4. Релігія і вільнодумство як світогляди.
- §5. Методологія релігієзнавства.
- §6. Мета і завдання курсу “Релігієзнавство”.
- II розділ. Релігія як соціальне явище.
- §1. Релігія – форма суспільної свідомості.
- §2 Основні структурні елементи релігії.
- §4 Походження релігії
- §5. Еволюція релігійних вірувань
- III розділ. Релігія в сучасному світі
- §1. Типи і класифікація сучасних релігій
- II. Національні. Це релігії, замкнені національною ознакою, існують лише серед певного народу. До національних релігій належать іудаїзм, індуїзм, синтоїзм, сикхізм, даосизм, парсизм.
- III. Світові. Поширені серед різних народів і націй сучасності. В наш час їх існує три – християнство, іслам, буддизм.
- II. Політеїстичні. До них належать майже всі національні релігії (за винятком іудаїзму та сикхізму) і світова релігія – буддизм.
- III. Монотеїстичні. Таких релігій нині чотири. Дві з них – християнство, іслам – світові релігії, дві – іудаїзм і сикхізм – національні релігії.
- §2. Християнство як світова релігія: загальна характеристика.
- II. Очолював Римську імперію, яка об’єднувала численні країни та народи, єдиний імператор. Він, реальний володар на землі, вимагав визнання того, що на небі існує, неподільно панує єдиний Бог.
- §4. Еволюція християнства, виникнення церкви.
- § 5. Формування образу євангельського Ісуса Христа.
- Іv. Розділ. Православ’я
- §1. Розкол християнства, виникнення двох течій – православ’я і католицизму.
- §2. Віровчення і культ православ’я, церковна організація.
- § 3. Історія православ’я.
- §4. Модернізм сучасного православ’я.
- V розділ. Українська автокефальна православна церква (уапц).
- §1. Історія автокефалії в Україні.
- 1685 Р. У Москві луцький єпископ Гедеон Святополк-Четвертинський був призначений митрополитом Київським і прийняв присягу на вірність Московському патріархові.
- §2. Утворення та діяльність уапц (1921–1930 рр.)
- §3. Особливості віровчення та культу, організаційна структура уапц.
- §4. Діяльність уапц у сучасних умовах.
- §1. Католицька церква, її походження, особливості віровчення і культу.
- §2. Соціальна доктрина католицької церкви, ставлення до науки і культури.
- §3. Другий Ватиканський вселенський собор. Модернізм сучасного католицизму.
- §4. Організаційна структура та система управління католицької церкви.
- §1. Причини виникнення угкц. Берестейська церковна унія.
- §2. Історія греко-католицької церкви.
- §3. Діяльність угкц в Україні.
- §1. Причини виникнення протестантизму.
- §2. Ранній протестантизм: лютеранство, анабаптизм, цвінгліанство, кальвінізм, англіканство.
- §3. Сучасний протестантизм в Україні: баптизм, євангелізм, п’ятидесятництво, адвентизм, єговізм.
- §4. Сектантство на грунті православ’я.
- §1. Походження буддизму, його віровчення та культ
- §2. Основні напрями в сучасному буддизмі.
- §3. Соціальна сутність буддизму.
- §1. Походження ісламу, його віровчення й основні напрями.
- §2. Мусульманські свята та обряди.
- §3. Традиціоналізм і модернізм в ісламі.
- §1. Причини появи нетрадиційних релігій, їх специфічні риси.
- §2. Віровчення і культ основних течій нетрадиційних релігій.Товариство свідомості Кришни.
- §3. Неорелігії в Україні
- §1. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства. Походження вільнодумства: гносеологічні джерела та соціальні потреби.
- §2. Історичні форми вільнодумства.
- §1. Культурно – історичний зміст вільнодумства.
- §2. Основоположні ідеї вільнодумства в культурі рабовласницького суспільства
- §3. Вільнодумство в епоху середньовіччя.
- §4. Вільнодумство буржуазної епохи: Відродження, Нового часу, революційної демократії.
- §5. Сучасний атеїзм і його форми: марксистський та атеїзм західних філософських шкіл.
- §1. Наука та релігія.
- §2. Співвідношення наукових знань і релігії.
- §3. Релігійне витлумачення людини.
- § 4. Ідея Бога, віра в його існування.
- §5. Наукові основи вільнодумства
- §2. Місце релігії у духовній культурі
- §3. Вільнодумство в системі духовної культури
- §1. Мораль і релігія як форми суспільної свідомості. Теологічна й наукова інтерпретації походження моралі
- §2. Християнська мораль, її сутність і структура. Проблема ідеалу в релігійній етиці
- §3. Загальнолюдські моральні цінності та релігія
- §4. Релігійна концепція гріховності
- §1. Сутність свободи совісті, її формування і розвиток
- §2. Свобода совісті в історії України
- §3. Конституція і законодавство України про свободу совісті
- §4. Ставлення політичних партій і громадських рухів до релігії, церкви, віруючих
- §5. Сучасний стан релігійності і не релігійності в Україні
- Короткий о релігієзнавчий словник
- § 1. Сутність релігієзнавства і його походження 9