Італійська філософія *

«Велика Греція». Наприкінці VI ст. до н.е. центр європейської філософії, що зароджується, переміщається з Далекого Сходу Егейського світу на його Далекий Захід – з Іонії у «Велику Грецію» (так називали цю частину грецького світу римляни), або «Велику Елладу» (так називали її самі елліни). Це сукупність полісів-колоній, заснованих різними грецькими містами в період Великої колонізації на узбережжя Південної Італії та Сицилії. Це такі міста-держави, як Куми, Неаполь, Посидонія, Елея, Регій, Локри, Кротон, Сибаріс, Метапонт, Тарент на півдні Апеннінського півострова; як Сіракузи, Акрагант і інші міста на узбережжі Сицилії. Західні греки жили в загрозливому їм світі: з півночі на них давили етруски, з півдня – карфагеняни (західні фінікійці). За стінами міста або за границями поліса (нагадаємо, що поліс – щось більше, ніж місто: він містив у собі й прилягаючі до міста сільські місцевості, часто великі) загрожували місту місцеві племена. Перший час західні греки успішно справлялись із ситуацією. В 480 р. до н.е. вони перемогли карфагенян, в 474 р. до н.е. розбили етруський флот. Однак внутрішні звади і війни послабили «Велику Елладу». В 421 р. до н.е. західним грекам завдали поразки самніты, а з 327 по 211 р. до н.е. «Велику Елладу» поступово підкоряють собі римляни.

Великоелладські поліси були торгово-промисловими центрами. Деякі автори розглядають цю частину давньогрецького світу як відсталу аграрну область, але це невірно.

«Філософія італійців» (Аристотель) була подальшим кроком у становленні античної філософії після філософії іонійської. До італійської філософії належали Піфагорійський союз, школа

Див.: Чанышев А.Н. Италийская философия. М., 1975.

191

елеатів і Емпедокл. Піфагорійці пов'язали філософію з математикою та порушили питання про числову структуру світобудови; елеати розвигнули поняття субстанції до поняття буття як такого. Вони виявили діалектичність часу, простори й руху. Тому бачити в італійських філософах «реакційних мислителів», як це іноді робилося, невірно. Однак в італійській філософії елементів ідеалізму стало вже більше, ніж в іонійській. Крім того, в італійській філософії з'являються й елементи метафізики (як антидіалектики).