4.4. Тотемізм

Тотемізм (від індіанської «тотем» - його рід) - віра в надприродну спорідненість людських колективів (роду, племені) з певними видами тварин, рослин, явищами природи.

Тотемами називають тварин (в окремих народів - рослин, природні фактори), яких первісні люди вважали своїми надприрод­ними родичами. У тотемах люди вбачали покровителів роду, племені, захисників і заступників, помічників у розв'язанні життєвих проблем. Усі вони вважалися братами і сестрами людей, тому їхніми іменами називали родові колективи. Наприклад, північноамериканські індіанці з племені Оджибве у XVII ст. мали п'ять назв своїх родових колективів: журавля, сома, гагари, ведмедя тощо. У австралійців тотемами були собака Дінго, водяна лілія, сливове дерево, великий камінь, гарячий вітер, дощ, сонце.

Можна вважати, що тотемізм виник у зв'язку із залежністю первісної людини від певного виду тварин чи рослин. Зауважимо, що головними об'єктами поклоніння були не самі тотеми, а їхні двійники - тотемічні духи. Це поклоніння проявлялося через молитви (прохання), танці, табу, жертвопринесення, виготовлення і вшанування зображення тотемів, спеціальні тотемістські свята. Особливим способом поклоніння були обряди уподібнення тотему. Убити і з'їсти тотема можна було тільки за умови дотримання особливих релігійних процедур. Є свідчення про те, що наші предки поклонялися не тваринам, а рослинам. Вони вшановували гаї та ліси, забороняючи в них полювати, ловити птахів, рубати дерева тощо. Багато тотемних племен вірили, що після смерті кожна людина перетворюється на тварину, їхнього тотема, а отже, кожна тотемна тварина - це померлий родич.

Тотемізм увійшов як елемент у всі сучасні релігії. Це, наприклад, вшанування корови в індуїзмі, зображення Святого Духа у вигляді голуба, Ісуса Христа як ягняти у християнстві. Від обряду ритуального з'їдання тотема бере свій початок християнське таїнство причастя, під час якого віруючі під виглядом хліба і вина "з'їдають тіло і п'ють кров Христа".