Католицизм

Назва походить від грецьк. katolix - загальний, вселенський. Це - один із основних (поряд із православ'ям і протестантизмом) напрямів у християнстві. Він остаточно сформувався як віровчення і церковна організація після розділення церков у 1054 р. Має ряд особливостей у віровченні, культі та структурі релігійної організації. Віровчення католицизму ґрунтується на Святому Письмі, переказі Отців церкви. Право тлумачити Біблію в католицизмі визнається тільки за віронавчальною владою церкви на чолі з Римським Папою. До джерел віровчення католицизму належать постанови 21 Вселенського собору католицької церкви, настанови, повчання, енцикліки Римських Пап.

Одним із найважливіших віросповідних документів після Біблії є «Сповідання католицької віри», прийняте Тридентським собором (1545-1563 рр.). Нікео-Константинопольський Символ Віри та постанови перших семи Вселенських соборів католицька церква доповнила у VI ст. додатком про сходження Святого Духа і від Сина (лат. filioque).

Зміцненню католицизму сприяє вчення про спасіння людини, обтяженої первородним гріхом, при допомозі церкви, яка володіє «запасом (скарбницею) добрих діл» (складається із заслуг Ісуса Христа, Божої Матері та святих). Користуючись «скарбницею добрих діл», церква, розподіляючи лишки, може скоротити перебування грішників у чистилищі, Останнє трактується як особливе місце (стан), де душі померлих очищаються від гріхів, після чого дістають право на переселення в рай.

Чільне місце у віровченні посідає шанування Богородиці: проголошено догмати про непорочне зачаття Діви Марії, вільної від первородного гріха (1854 р.), та тілесне вознесіння Богородиці на небо (1950 р.), У зв'язку з цим у католицизмі утворився спеціальний напрям теології - маріологія.

Католицизм визнає сім таїнств, однак хрещення в католицизмі здійснюється і через занурення, і через обливання. Миропомазання (у католицизмі конфірмація) проводиться яри досягненні 7-12 років і обов'язково єпископом. Під час католицької літургії здійснюється перетворення хліба і вина в тіло і кров Ісуса Христа, тому поза таїнством євхаристії, а отже, й поза церквою, спасіння неможливе.

У католицизмі, крім історично усталених трьох ступенів священства (диякони, пресвітери, єпископи), поставлена особлива група - кардинали. Для всіх церковнослужителів введено обов'язкову безшлюбність - целібат.

Католицизм - єдина релігія, що мас централізовану систему управління і свою суверенну, теократичну державу - Ватикан,

Очолює католицьку церкву папа римський. Він обирається довічно конклавом кардиналів (кардинальська колегія) — зібранням найвищих ієрархів церкви (за всю історію католицької церкви обиралося 264 папи). Найважливіші справи церковного життя вирішуються на соборах єпископів.

Резиденція глави церкви знаходиться у Ватикані - місті-державі (мікродержаві) в межах Риму-столиці Італії. Понад 26 останніх років католицьку церкву очолював папа Іоан Павло ІІ (1920 - 2005 рр.). Папа як глава церкви обирається на спеціальному зібранні - колегії кардиналів (конклаві). Він призначає кардиналів, патріархів, митрополитів, архієпископів і єпископів, які очолюють відповідні підрозділи церкви – дієцезії. Папа є сувереном теократичної держави Ватикан. На І Ватиканському соборі (1869-1870) затверджено догмат про непогрішність Папи, коли він виступає з питань віри і моралі. Важливі позиції в католицизмі посідає чернецтво, організоване в ордени, які спеціалізуються в місіонерській діяльності, поєднуючи її з різними формами освітянства, виховання, добродійності. Найбільш впливовими чернечими орденами є домініканці, францисканці і, особливо, «Товариство Ісуса» (єзуїти). Католицька церква створює також напівчернечі організації мирян - так звані секулярні інститути для євангелізаторської праці в сім'ях, серед різних спільнот

Католицизм - найчисленніший напрям у сучасному християнстві. Регіони найбільшого поширення католицизму - Італія, Іспанія, Португалія, Франція, Бельгія, Німеччина, Австрія, Польща, Ірландія, Угорщина, Словаччина, Хорватія, Литва, США, країни Латинської Америки, Після II Ватиканського собору (1962-1965) зміцнюються позиції католицизму в ряді африканських та азіатських країн.

У світі сьогодні близько 1 млрд. 79 млн. послідовників цієї віри. Порівняно з 6,5 млрд. населення планети це 16,6% від усіх жителів Землі, Щороку їх чисельність зростає на 1,3%.

Католики становлять 62,4% населення обох Америк, 40,5% - Європи, 27,5% - Океанії, 16,5% - Африки, майже 3% - Азії. В структуру католицької церкви входять 4697 єпископів, 405058 священиків (один священик на 11270 жителів земної кулі), 30097 дияконів, 54828 ченців та 782932 черниць, понад 2 млн. катехитів, 215 тис. семінаристів, 47187 тис. учнів різноманітного рівня шкіл. Для реалізації соціальної доктрини церкви створена розвинена інфраструктура оздоровчої та реабілітаційної роботи. В неї входять: 5,2 тис. лікарень, понад 17 тис. диспансерів, 825 лепрозоріїв, 12,2 тис. будинків перестарілих, 8,3 тис. притулків, 12 тис. дитбудинків.

Після проголошення незалежності України тут швидкими темпами відроджується католицизм. Він набуває стрункого інституційного статусу, чому великою мірою сприяє встановлення дипломатичних відносин між Україною і Ватиканом та візит у червні 2001 року папи Івана Павла II в Україну.

Римо-католицька церква в Україні - одна із традиційних для неї християнських церков. Офіційно існує від установлення її ієрархії в XIV ст. Однак перша римо-католицька дієцезія латинського обряду на території України була заснована у XIII ст. у Луцьку, об'єднана з Володимиро-Волинською дієцезією у 1427 р. У 1321 р., який вважається роком заснування Київської дієцезії Папою Іоанном XXII, першим єпископом латинського обряду Києва призначено Стефана. 13 лютого 1375 р. Папа Григорій XI установив Галицьку митрополію (латинського обряду), столицю якої перенесено на початку XV ст. до Львова. У XIV ст. створено дієцезію у Кам'янець-Подільську, у 1848 р. - дієцезію у Херсоні. Церква безперешкодно розвивалася аж до 30-х років XIX ст., коли почалися репресії з боку царського уряду (заборона побудови нових костьолів, закриття римо-католицьких монастирів або їхнє перетворення на православні, обмеження душпастирської служби тощо). Після польського повстання в січні 1863 р. посилився тиск із боку царського уряду на католиків. Було закрито багато римо-католицьких костьолів і каплиць. Ситуація поліпшилася після царського указу «Про толерантність» в 1905 р. Із 1920 р. знову почалося гоніння на церкву. Єпископів і багато священиків було вигнано з території Радянської України. Тих, що залишилися, переслідували.

Напередодні Другої світової війни діяв лише один костьол в Одесі. Під час війни на території України відкрито чимало костьолів. У 1989 р. залишалися офіційно зареєстрованими тільки 90 римо-католицьких громад без жодної діючої ієрархії. Коли Україна проголосила свою незалежність, Святий Престол визнав її. У 1991 р. Римський Папа Іоанн Павло II призначив єпископів до трьох дієцезій (Львівської, Кам'янець-Подільської; Житомирської). В 1992 р. першим Апостольським Нунцієм в Україні призначено архієпископа Антоніо Франко. Наступним Апостольським Нунцієм в Україні був Микола Етерович. Сьогодні Апостольську столицю в Україні представляє Іван Юркович. У 1993 р. утворено Апостольську Адміністрацію для римо-католиків Закарпаття.

Церква охоплює своєю пастирською опікою віруючих різних національностей: поляків, українців, росіян, угорців, словаків, чехів, німців, вірмен, молдаван, румунів, мовами яких ведеться богослужіння, Структура Римо-католицької церкви продовжує розвиватися. Організаційною формою РКЦ є автономне об'єднання громад - дієцезія. Духовним центром вважається Львівська архідієцезія. Окрім того, ще діють Житомирська, Луцька, Кам'янець-Подільська, Харківсько-Запоріжсьха і Одесько-Сімферопольська дієцезії. В Закарпатті існує структура РКЦ, безпосередньо підпорядкована Апостольській столиці. РКЦ має власну єпископальну конференцію, яку очолює кардинал Мар'ян Яворівський.

Сьогодні церкві в Україні підпорядковані 863 громади (в усіх областях України), 80 монастирів, 7 духовних навчальних закладів (800 слухачів), ІЗ періодичних видань, 474 служителів культу. Римо-католицька церква презентує себе у світі через чернечі ордени, які є не просто складовою релігійної системи, але й досить потужною самочинною силою. Здебільшого це буденна робота в суспільному середовищі, і в першу чергу благодійницька, просвітницька, виховна діяльність. Вплив орденів поширюється на всі ділянки роботи церкви. Із 1 тис. орденів та згромаджень в Україні сьогодні діють 23 чоловічих і 56 жіночих інститутів посвяченого життя та товариств апостольського життя РКЦ. До семисот їхніх членів живуть у монастирях.

Ще з кінця 80-х - початку 90-х років минулого століття парафіяльним душпастирством в Україні займалися бернардини, ^{капуцини, домініканці, кармеліти, єзуїти, палотини, пауліни, па сіоністи.}

Серед чоловічих орденів найбільш діяльними сьогодні в Україні є ордени місіонерів, воскресінців, михалітів, редемптористів, маріян, салетин; представників францисканської, чернечої родини (бернардини, капуцини, боніфратри, домініканці, палотини, селезіани, езуїти).

Жіночі чернечі інституції РКЦ в Україні представлені серафітками, михалітками, феліціянками, юзефітками, дочками Божого Милосердя, серденками, відгалуженнями домініканок, урсулинками, шаритками, сестрами Непорочної Діви Марії, гоноратками, відгалуженнями служебниць, кармелітками, сестрами непорочницями.

Їхня праця охоплює різноманітні сфери. Брати і сестри катехизують, здійснюють просвітницьку та благодійницьку діяльність, організують паломництво, опікуються різними об'єднаннями для тих чи інших категорій віруючих - професійних, вікових, нужденних.

Молоді кандидати у священики навчаються у духовній семінарії в м. Городку (Хмельницька обл.), а також за кордоном у Польщі і Натикані. Римо-католицька церква видає у Києві двотижневик «Парафіяльна газета», місячники «Аве Марія» (Кам'янець-Подільський) і «Християнське слово» (часопис капуцинів в Україні), деякі інші видання.

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) - українська католицька церква візантійської обрядової традиції, яка виникла внаслідок укладення Берестейської церковної унії в 1596 р. між Київською митрополією і Апостольським престолом у Римі. Вона стала однією з традиційних історичних церков українського народу. Після розколу християнства на католиків і православних (1054 р.) чинилися різноманітні спроби знов об'єднати християн під орудою Римського престолу. Керуючись суто політичними мотивами, римські та візантійські первосвященики уклали в 1274 р. Ліонську, а в 1439 р. - Флорентійську унії з метою об'єднання східних і західних християнських церков. Ці перші спроби виявились безуспішними, але були закладені основи уніатства церковної течії в християнстві, що базувалась на союзі (унії) різноманітних східно-християнських церковних організацій із католицькою церквою на умовах визнання першими релігійного верховенства папи римського і католицького «Символу віри», але збереження традиційного культу та національної (місцевої) мови богослужіння.

Зараз існує понад 30 уніатських церков грецького, вірменського, халдейського, коптського та інших обрядів. Ці церкви називають ще католицькими церквами східних обрядів. Українська греко-католицька церква - найбільша за кількістю послідовників уніатська церква, громади якої поширені не лише в межах України, але й серед українців, що проживають на територіях інших країн.

Прийняттю Берестейської унії представниками папи римського та окремих архієреїв православної церкви України передувала трагічна історична і політична ситуації і Україні кінця XVI ст., ополячення православного населення, експансія римо-католицької віри, витіснення православ'я із соціального життя, обмеження соціально-політичних прав православних, Віровчення УГКЦ базується спільних для християнської релігії положеннях про віру в божественну Трійцю та незаперечну істинність Біблії. Греко-католики визнають сходження Духа Святого від Бога-отця і Бога-сина (як і католики), зверхність римського папи як намісника Христа на Землі, його непогрішимість під час богослужіння в питаннях віри й моралі, вчення про пекло, рай, чистилище, культ Діви Марії та ін. Обрядово-культова практика у них - православна. Свята відзначають згідно з православним календарем,

Берестейська унія - дуже складне і суперечливе явище і історії нашого народу. Унія прискорювала процеси ополячення та окатоличення українців. Вона призвела до поділу української нації за конфесійною ознакою на православних (дезуніатів) та католиків (уніатів), що стало однією з причин, яка перешкоджала консолідації народних сил у найвідповідальніші періоди історії. Унія спричинила оку релігійну кризу, що вийшла за межі XVI ст., гостро означилася на всій історії українського народу, викликала довготривалі церковні і національні конфлікти. Водночас вона еволюціонувала в традиційне віросповідання корінного населення Галичини і Закарпаття, сприяла збереженню національної ідентичності українців – мови, культури, традицій, а також вихованню інтелігенції, розвиткові національної економіки. У 1946 р. Львівський собор під тиском політичних органів скасував Берестейську унію і ліквідував греко-католицьку церкву. Її майно було передано російському православ'ю. Духовенство було репресоване. УГКЦ довгий час діяла в підпіллі і за кордоном. Свою діяльність вона знову відновила у 1989 р. і нині функціонує як митрополія, очолювана кардиналом Любомиром Гузарем. Водночас було відновлено греко-католицьку церкву в Закарпатті (Ужгородська унія). Церква і миряни ведуть активну боротьбу за офіційну реабілітацію державою УГКЦ, за визання її Патріархату Апостольською Столицею, канонізацію митрополита Андрія Шептицького, поширення юрисдикції глави УГКЦ на парафії Закарпаття і Польщі.

Сьогодні церква має у своїй структурі митрополію, Києво-Вишгородський екзархат, 9 єпархій, 92 монастирі (1134 ченці і черниці), 13 навчальних духовних закладів (1581 слухач), 27 періодичних видань, 2051 священнослужитель (47 іноземців). За час незалежності України УГКЦ набула рекордну за всю свою історію кількість єпископів: разом із представниками діаспори їх є 33, а в Україні - 8. В її структуру також входять 19 єпархій, що діють серед української діаспори, це дві митрополії: Філадельфійська і Вінніпезька (15 єпархій в Канаді, США, Бразилії, Аргентині, Австрії, Польщі, Чехії, Словаччині, території колишньої Югославії). Окрім того, це ще три апостольських екзархати: Франція, Швейцарія, країни Бенілюксу (митний союз Бельгії, Люксембургу, Нідерландів). Всього ж УГКЦ нараховує 3340 громад. Окрему Мукачівську єпархію, що не входить до складу УГКЦ і підпорядкована папському нунцію в Україні, складають греко-католики Закарпаття. Іншу групу становлять греко-католики Польщі, що знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні Апостольської столиці.