logo
Загальне релігієзнавство (Докаш

Хетська релігія

Виникла й існувала з III тис. і до кінця VIII ст. до н.е. серед племен центральної частини Малої Азії (хурити, хети, несити, лувійці), що становили державу Мітанні та Хетське царство.

Необмеженість влади царя приводила до його ототожнення з богом. Тому він був і головним жерцем (хетський пантеон божеств був політеїстичним, більшість їхніх імен невідома). Історикам відомо не більше десятої частини імен цих богів, серед яких були ассирійські, вавилонські, шумерські. Історичні дані свідчать, що в серйозних справах хетські царі клялися тисячами богів. Серед цієї тисячі були боги міста Неса-Пірва (Захисник) і Сіват (бог дня), богиня Місяця Арма.

Найголовніші з них - бог громовиці з міста Хаттусас, його дружина - богиня Сонця (ім'я невідоме), сини - боги громовиці. Відомі також космічний бог Тешуб (у сер. XVII ст. до н.е. став загальнодержавним) і його дружина Хепа від імені якої, ймовірно, пішло ім'я першої біблійної жінки Єви. Один із хетських богів Яяк, мабуть, також був попередником іудейського бога - Ягве. Існував у хетів і культ Великої матері - богині родючості Кібели (Ма, Рея), і культ молодого бога родючості Аттіса.

Хетські боги включені в розвинуту космогонну систему. За уявою хетів, Всесвіт складається із трьох сфер: верхньої, небесної, заселеної «богами верху»; сфери землі; сфери підземного царства, в яке загнані після поразки в битві боги старшого покоління, чи «боги минулого» («боги низу»).

Поряд із богами хети поважали персоніфіковані стихії, наприклад океан (Аруну), батька дочок-рік, або такі абстрактні поняття, як Бажання, Доля, Правда.

В адміністративних центрах Хетського царства зводилися храми на честь божеств, яких вважали покровителями і володарями цих земель. Господарська система тут уподібнювалася до храмового господарства. Храм був власником рабів, худоби, знарядь праці. Особливу увагу хети приділяли поховальному культу своїх царів, спеціально споруджували для них особливі храми (кам'яні будинки), які згодом ставали культовими центрами.

В цій релігійній системі з часом місцеві племінні культи синтезувалися в єдиний державний культ Тешуба. Офіційну релігію держава підтримувала, інші культи – переслідувала.

На початку XII ст. до н.е. держава хетів була підкорена ассирійцями, а їх культура і релігія - асимільовані ассирійською культурою.