logo
Загальне релігієзнавство (Докаш

Кількісний склад релігійних організацій на території України

Вінницька

1748 (1105 – православні

451 – протестанти

126 – римо-католики)

Львівська

2845 (846 – православні

1509 – греко-католики

322 – протестанти

141 – римо-католики

Волинська

1260 (814 – православні

391 - протестанти

Миколаївська

621 (377 – православні

202 - протестанти

Дніпропетровська

980 (600 – православні

335 - протестанти

Одеська

1064 (611 – православні

387 - протестанти

Донецька

1314 (556 – православні

642 - протестанти

Полтавська

837 (537 – православні

262 - протестанти

Житомирська

1291 (736 – православні

390 - протестанти

Рівненська

1357 (891 – православні

427 - протестанти

Закарпатська

1671 (596 – православні

557 – протестанти

98 - римо-католики

Сумська

598 (406 – православні

171 - протестанти

Запорізька

811 (415 – православні

320 – протестанти

Тернопільська

1656 (621 – православні

777 – греко-католики

168 – протестанти

86 - римо-католики

Івано-Франківська

1262 (447 – православні

660 – греко-католики

116 - протестанти

Харківська

665 (290 – православні

309 - протестанти

Київ

854 (329 – православні

351- протестанти

Херсонська

702 (406 – православні

233 - протестанти

Київська

1353 (866 – православні

438 - протестанти

Хмельницька

1608 (1110 – православні

305 – протестанти

142 - римо-католики

Кіровоградська

508 (257 – православні

234 - протестанти

Черкаська

1000 (623 – православні

335 - протестанти

Крим

1329 (563 – православні

369 – мусульмани

311 - протестанти

Чернівецька

1145 (555 – православні

508 - протестанти

Луганська

662 (350 – православні

258 - протестанти

Чернігівська

773 (570 – православні

183 - протестанти

З таблиці видно, що розвиток мережі релігійних організацій сьогодні йде переважно за рахунок Центру і Сходу. На Заході країни вже наступило в цьому відношенні певне насичення. Продовжується також освоєння так званої релігійної «пустелі» - півдня України (див. також Додаток 7).

За роки державної незалежності значно поліпшилася матеріальна база культової практики. Віруючим повернуто майже 4 тис. храмів і понад 10 тис. предметів культового та церковного майна. Зведено 3638 культових споруд і майже 2,5 тис. ще будуються.

До основних тенденцій релігійного процесу в Україні можна віднести таке. Продовжується процес інституювання українського православ'я та пошуку моделі створення єдиної помісної церкви. Призупинився розвиток мережі УАПЦ. В церкві, як і раніше, мають місце сепаратистські процеси. Загальною тенденцією для Західного регіону є насичення парафіями УГКЦ та РКЦ.

Спостерігається інтенсивне зростання мережі протестантських церков (вони сьогодні є достатньо представницькими у всіх областях), особливо баптистів, п'ятидесятників і Свідків Єгови. Немає стабільності у відносинах між окремими течіями в іудаїзмі та ісламі. Продовжується розвиток мережі неорелігій. З нових течій найбільший успіх у поширенні мають харизмати. Дещо призупи­нився і стабілізувався процес росту неоорієнталістів та неоязичників. Зберігається протистояння через володіння храмами між православними і греко-католиками. Залишаються нестабільними відносини між різними конфесіями в Криму. В майбутньому в релігійному просторі України, мабуть, можна буде спостерігати такі процеси: подальше збільшення кількості релігійних громад, особливо православних і протестантських; розширення мережі духовних навчальних закладі, видавничої діяльності та матеріальної бази церкви; тенденції дезінтеграції, сепаратизму, автономізації (в православному та протестантському середовищі); тяжіння до клубних форм релігійного життя.

Нерозв'язаною проблемою практично для всіх конфесій продовжує залишатися незабезпеченість кадрами священнослужителів і культовими спорудами.