logo
Загальне релігієзнавство (Докаш

7.7. Сатаністи

До них належать прихильники обожнення сил зла, поклоніння Сатані (Дияволу чи Люциферу). Цю течію не можна вважати виключно модерновим явищем, оскільки у неї досить тривала історія. Як культ сатанізм зародився у Стародавньому Іраці, а в Європі особливе поширення набув у середні віки. Під сучасним сатанізмом слід розуміти різновид напіврелігійного руху, заснованого Е.О. Кроулі на рубежі ХІХ-ХХ ст. і реанімованого в 60-ті рр. в Америці.

За світоглядною суттю, типом об'єднанню формами діяльності сатаністські громади дуже різноманітні. Найвідоміша сатаністська Менсона, найорганізованіша - Церква Сатани Е. Лавея (США),

Сатаністи вшановують не Бога, а Сатану, читають Біблію «навпаки», проводять так звані чорні меси з використанням чорних свічок, перевернутих розп'ять, ритуальних жертвопринесень (тварин, відомі випадки жертвопринесень людей). Моральна програма сатаністів відзначається крайнім індивідуалізмом, прагматизмом, егоїзмом, що утверджує особистісні пріоритети, перевагу над всіма, культ сили.

В Україні сатаністи з'явилися у 80-ті рр. XX ст. як своєрідний антипод християнства. Нечисленні прихильники є й сьогодні. Умовно їх можна поділити на теоретиків (ідейних одинаків) та практиків («груповиків»). Інші організаційно слабо об'єднані і діють як молодіжні екстремістські угруповання, чиї світоглядні пристрасті є віковим зацікавленням, яке з часом проходить. В нашій країні сатаністи офіційної реєстрації не мають.

РОЗДІЛ 8