logo search
Загальне релігієзнавство (Докаш

Давньоіранська релігія

Відома під назвами парсизм, маздеїзм, магізм, релігія Авести. За своїм характером є класично дуалістичною системою поглядів, що виникають у Х-VП ст. до н.е. Зороастризм відносять до так званих релігій одкровення, вчення яких, начебто, отримане пророком від Бога. Її засновником вважають пророка Заратустру (Зороастра). Тому цю релігію називають також зороастризм. Заратустрі приписують створення Гат - найстародавнішої частини священної книги «Авеста» й об'єднання основних релігійних уявлень стародавніх персів.

Основна ідея зороастризму міститься у визнанні боротьби двох сил - Ахурамазди, як уособлення світла, добра, істини і життя, й Анхра-Майнью - уособлення темряви, зла, омани і смерті. Згідно із цим вченням, ареною боротьби цих двох сил є весь світ. Зусилля прибічників Ахурамазди врешті-решт повинні привести до перемоги світла й добра. Праведним життям, вартим спасіння, за вченням раннього зороастризму, вважалося примноження матеріальних благ за допомогою землекористування. Сучасні послідовники зороастризму вважають праведною також підприємницьку діяльність.

Культ зороастризму зводиться до визнання безсмертя душі, загробного життя і кінця світу, підкресленого шанування священного вогню, на честь якого будувалися храми. Вогонь розглядається ними як «очисна сила». Обов'язковий елемент зороастрійського культу - молитва. Зороастрійці носять натільну сорочку, розписану зірками. Вони святкують шість свят, пов'язаних із певними періодами року. Мертвих вони не закопують у землю, а ховають у круглих баштах мовчання, які всередині мають три концентричні амфітеатри із заглибленнями для розміщення окремо померлих чоловіків, жінок, а у внутрішньому - дітей. Якщо їх поїдали птахи - це добрий знак.

Обгризені кістки скидають до колодязя в центрі башти. Упродовж десятків століть зороастрійський культ залишається незмінним, проте нині він дещо терпиміше ставиться до обрядово-культової практики інших релігій. Сьогодні зороастризм займає обмежений географічний простір і зберігся лише у персів в Індії (Бомбеї) та у вогнепоклонників в Ірані (від 150 до 250 тис. послідовників).