544702

Тема 9. Антропологія релігії 293

усамітненою від світу і споглядати Бога у своїх переживаннях. З тим, щоб запобігти розчиненню Бога в переживаннях індивідууму, філософ вводить тези про гріховність людини і її вільний вибір, обмежуючи водночас цю свободу божественною напередвизначеністю. Через свої емоційно-вольові акти, на думку філософа, особистість стає співпричасною до Бога, вступає в безпосередній зв'язок з ним. Самоусвідомлюючи свою гріховність, страждаючи та перебуваючи в постійному страху, особистість пізнає велич Бога й свою нікчемність. І тільки в такий спосіб людина може осягнути свою істинну сутність, бо ж відношення до Бога - це те, що робить людину людиною.

Релігійно-філософська антропологія К'єркегора мала значний вплив на ідейні течії в протестантизмі. В дусі його традиції будується й релігійно-філософська система Е.Брунера, який твердить, що пізнання людини і сенс її життя можливі тільки на основі одкровення Бога. Зорієнтовує свою філософську систему на людину також і П.Тілліх. На його думку, сутність людини в її екзистеційних проявах треба "пережити" й "зрозуміти". Філософ вважав, що поняття Бога слід розкривати в єдності іманентного та трансцендетного, відшуковуючи його в "глибинах буття" світу й людини.

Досить цікаві погляди на проблему людини і сенсу її буття дав також засновник концепції християнського еволюціонізму Тейяр де Шарден. В своїй системі мислитель прагне поєднати релігійні та наукові погляди. Людина, на його думку, - це результат досить тривалого шляху еволюції хребетних. Але людина - це не тільки істота біологічна, а й розумна. Завдяки цьому стає можливим формування в масштабах землі єдиного людства і створення "розумної сфери землі".

Призначення людини насамперед в тому, щоб вона прагнула до об'єднання людства, а це можливо лише за двох умов. По-перше, людина повинна усвідомлювати той факт, що людство перебуває в потоці еволюції і необхідно всіляко сприяти цьому процесу. По-друге, людина повинна активізувати свою свідомість із себе самої під впливом вищого джерела рефлексії, тобто Бога, який втілює в нас віру в існування понадбуття. Організація наукових досліджень у масштабах планети, метою яких повинна стати насамперед сама людина і об'єднання науки й релігії - саме ці фактори повинні забезпечити об'єднання людства як конвергенцію в дусі, яка закінчиться злиттям душ в "точці Омеги". Вона виконує роль космічного, еволюційного Христа, який є рухомою силою і метою, межею еволюції. Творення розглядається не як одномоментний акт. Воно ототожнюється з процесом еволюції. Відповідно цьому "втілення" витлумачується Тейяром як фізична присутність Христа.

Таким чином, основним моментом, який простежується в більшості богословських течій, є тема знаходження шляхів вирішення сенсобуттєвої проблеми людини через її віру. В Євангелії від Матвія читаємо: "Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, - той знайде її" (Мт

294

Розділ II. Філософське витлумачення феномену релігії

10:39). "За мене", тобто заради Бога - ось перспектива абсолютної конечності, абсолютного зникнення в небутті. Тільки той, хто її прийме, силою Божественної благодаті здобуде життя вічне.

Контрольні завдання і запитання

Як розуміли сутність людини представники філософської думки?
Розкрийте зміст теорії походження людини з релігійної точки зору.
Що таке свобода в філософському та релігійному розумінні?
В чому сенс буття людини як вищого служіння Богу?

Тематика рефератів

Свобода людини як сутнісно людська риса.
Людина як культурно-історичний феномен.
Теорія теодицеї: вчення і розвиток.
Проблема сенсу буття: філософське і релігійне осмислення.
Релігійна антропологія: минуле і сучасне.

Рекомендована література

Pannenborg W. Was ist der Mensch. - Cottingen, 1976.
КимелевЮ.А. Современная буржуазная философско-религиозная антропология. - М, 1985.
Мартинетти Дж. Человек. Бог. Вселенная. - Москва-Милан, 1991.
Никонов К.И. Современная христианская антропология (Опыт философского критического анализа). - М., 1983.
Философская антропология XX в. - М., 1989.

РОЗДІЛ III

ІСТОРИЧНЕ ВИТЛУМАЧЕННЯ

ФЕНОМЕНУ РЕЛІГІЇ

Содержание