2. Функціональний рівень взаємовпливу релігії і політики

Тісний зв'язок релігії та політики обумовлюється і тими основними функціями (а в результаті здійснення цих функцій - і певною роллю), які виконує релігія в суспільстві. Розглянемо коротко цей аспект їх взаємозв'язку.

Світоглядна функція зорієнтована насамперед на визначенні місця і ролі людини в створеному Богом світі. Саме ця функція визначає мету життя та життєві ідеали віруючого індивіда. Сформовані за допомогою релігії у віруючої людини певні світорозуміння, світовідчуття, світоспоглядання й світоставлення можуть, з одного боку, спонукати її вступати в конфлікт з носіями чи суб'єктами політики (державою, партією, рухом, особою), якщо останні суперечать поглядам, оцінкам і нормам релігійного індивіду чи інституції. Найчастіше це буває, коли індивід (інституція) потрапляє в середовище іновірців. З іншого ж боку, найчастіше за умов єдиновірного середовища, віруючі можуть активно впливати на структурні компоненти політики задля поширення, зведення в ранг обов'язкових певних поглядів, оцінок норм поведінки, брати участь у формуванні певних політичних доктрин.

Не менш важливою у політичному житті суспільства є й компенсаторна функція релігії. Вона пом'якшує або повністю знімає безсилля, залежність і обмеженість людського існування через орієнтації на зміну об'єктивних й суб'єктивних умов буття, так і на формування власної свідомості. Політика, функцією якої завжди був примус окремих верств населення (іноді - всього суспільства) та задоволення владно значимих інтересів певних груп і верств населення, мусила спиратись на компенсаторну функцію релігії, яка знімала напругу соціального протистояння, проповідуючи рівність всіх у своїй гріховності (християнство), стражданнях (буддизм), покірності (іслам), обіцяючи за перенесені тут страждання щасливе і заможне життя в потойбічному світі. Важливу роль виконує також і психологічний аспект компенсації. Релігія, знімаючи психологічні стреси, даючи людині впевненість у собі та певну мотивацію до життя, згладжує значною мірою соціальні конфлікти, викликані невдалою політикою, передусім у різних сферах суспільного життя - економічній, соціальній, культурній, національній, військовій т. ін.

Комунікативна функція релігії дає можливість віруючим у своїй релігійній та нерелігійній діяльності обмінюватися певною інформацією, оцінками релігійних чи позарелігійних явищ. Для політики важливим є те, що релігійне вчення пропагує братське або толерантне ставлення хоча б до єдиновірців, що є однією з умов правдивої інтерпретації набутої інформації, позитивного сприйняття людини людиною.

Важливою для стабільного функціонування політичного життя суспільства є регулятивна функція релігії. Як вже зазначалося, вона зорієнтована на