Тема XXIX вільнодумство, секуляризація та натуралістична міфотворчість - вияви змін духовності

В процесі історичного розвитку людства з'явилася надто багата за своїми проявами і відтінками форма духовної культури, що одержала назву "вільнодумство". В наш час певної моди на релігійність її стали ігнорувати" ( як донедавна і саму релігію), замовчувати, а між тим вільнодумство з'явилося надто давно як закономірний і органічний продукт розвитку науки, освіти, моралі, як вияв критичного підходу людини до релігії, раціонального осмислення догматів віри і засіб відстоювання права на свободу думки в пошуках істини. Форми вільнодумства мають різну мету, різну соціальну обумовленість, виявляються в очевидних і прихованих, безрелігійних, релігійних і антирелігійних різновидах. Тут маємо богоборчество і антиклерикалізм, індиферентизм і нігілізм, натуралізм і скептицизм, пантеїзм і деїзм, антитеїзм і атеїзм. Вільнодумство призводить до секуляризації, а вона сприяє його розвитку. Вільнодумство може призвести й до різноманіття позарелігійної міфотворчості. Вільнодумство завжди відображало прагнення людини вирватися із зовнішньої і внутрішньої духовної несвободи. Не будь його, не було б і розвитку релігії, не з'явився б у християнстві протестантизм, людство не мало б того в своєму прогресі, що засвідчує силу і велич його розуму і дії. Згідно Біблії, Бог, створивши людину за своїм образом і подобою, надав їй здатність до вільнодумчих оцінок, адже саме так діяв він під час творіння світу.