logo
544702

3. Релігійність особи: мотиви і вияви

Дослідження духовно-релігійного життя передбачає передусім дослідження особи, аналіз процесу формування і розвитку її духовного світу, реалізації духовних потенцій в такій її діяльності і поведінці, що набули релігійних форм. Ядром особливого релігійного типу поведінки особи, джерелом її релігійної активності, фундаментом детермінації релігійної діяльності постає індивідуальна релігійність.

Аналіз релігійності особи включає в себе вивчення мотивацій, які специфічно обумовлюють релігійні уявлення, особливі стани свідомості (віра, сповідь, каяття, страждання, любов до Бога, тощо). За мотивації слід вважати ті спонукання, які активізують індивіда, задають і визначають амплітуду його вчинків, засвідчують ступінь належності особи до надприродного. Щоб зрозуміти, заради чого було обрано саме ті дії, які призвели до релігійного навернення, слід зосередитись на виявленні причин, що визначають вибір спрямування поведінки і вчинків особи. Мотивами можуть служити потреби та інтереси, бажання й емоції, установки та ідеали.

Мотивація релігійності особи є багатовимірним і цілісним феноменом, який не можна передати через одномірне лінійне зображення тільки по горизонталі (структуризація) чи тільки по вертикалі (систематизація). Тому його можна окреслити у двох вимірах: 1) по горизонталі за елементами; 2) по вертикалі за рівнями. Щодо горизонтального виміру, то мотивацію можна структурувати за такими елементами: актуальність потреби - формування моти­ву - цілеутворення - вибір шляхів досягнення мети - прогнозування можливих наслідків - прийняття рішення - контроль і корекція - аналіз наслідків вчинку.

Очевидно, що мотив не виникає з нічого. Він є актуалізацією та опредмеченням потенційної потреби: соціальної, релігійної, етико-моральної, психофізіологічної, які є результатом діяльності індивіда в контексті його залученості до певних систем соціальних відносин. Після цього особа чітко і конкретно ставить перед собою певну мету і вибирає шляхи її досягнення із низки реальних можливостей. Вибір зупиняється саме на апеляції до надприродного як найбільш прийнятного варіанта вирішення проблеми за певних обставин.

Важливу роль у формуванні мотивації релігійності відіграє система