Тема 1. Релігієзнавство як наука

37

категоріальні форми думки, видаючи їх за найзагальніші поняття.

Поняття й категорії релігієзнавства, як і будь-якої іншої галузі знання, не зводяться до формально-обсягових характеристик. їх природа криється не в кількості описаних ознак, а в глибині проникнення в сутність об'єкта - в нашому випадку релігії чи вільнодумства. Йдеться, отже, про зміст понять і категорій релігієзнавства, що постає не як спільне для багатьох феноменів їхнього предметного поля, а як відображення цілісності, певної завершеності та внутрішньої єдності об'єкта. Саме в цьому й полягає спільність понять і категорій релігієзнавства. Завдяки зазначеному релігієзнавчі категорії постають у понятійній формі. Хоча, власне, вони можуть існувати і в непонятійних формах, якими є, зокрема, мовні універсали (наприклад, "тому що", "вряди-годи", "подекуди" тощо - форми категорій причини, часу, простору), алгебраїчні вирази, категорії культури, теоретично-множинні моделі граматики і т.д.

Категорії релігієзнавства не можна вважати різновидом його понять. Специфіка категорій полягає в тому, що вони є універсальними формами мислення й свідомості, які (на відміну від понять) відтворюють всезагальну визначеність релігійного і вільнодумчого феноменів у цілісності властивих їм відношень і суспільно-історичних та соціокультурних зв'язків. Для пояснення цієї думки наведемо такий приклад. В академічному релігієзнавстві широкого вжитку набуло означення "надприродне", що в релігійному контексті вживається рідко - богослови й священнослужителі, як правило, для передачі думки про трансцендентне, горнє вживають слово "святе". Проте "надприродне" - категорія, а "святе" - поняття. Це зумовлене тим, що в першому випадку виражено всезагальну істотність предметів віри (богів, духів, тотемів, упирів, домовиків, берегинь тощо), а в другому - віра лише в монотеїстичних богів і, тим самим, неприйняття всіх інших форм надприродного як неістинних, "язичницьких". Тому категорії, відтворюючи всезагальну визначеність свого предметного поля, де присутнє істотне для кожного його складника, відіграють універсальну, синтезуючу роль у пізнанні явищ релігії та релігійного вільнодумства.

Безперечно, поняття і категорії академічного релігієзнавства не є простою сумою розрізнених форм думки. Вони являють собою певну логічну систему, понятійно-категоріальний апарат якої функціонує як єдине в множинності визначень. Оскільки релігієзнавство вивчає не лише релігію, а й ті позарелігійні фактори, що зумовлюють її появу та відтворення, його понятійно-категоріальна система включає в себе, передусім, два великі розділи форм думки, котрі умовно можна було б означити як pro domo sua ta de conditionius existensiae, тобто "самі за себе" та "про умови існування". Ці розділи репрезентують такі, зокрема, категорії і поняття, як "релігійна віра", "святе", "благодать Божа", "предмет віри", "релігійні піснеспіви" тощо, а також "буттєва основа релігії^-", "суб'єкт-об'єктне релігійне відношення", "релігійне виповнення" тощо. Предметом

38 Розділі. Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання

релігієзнавства є й проблеми вільнодумства, репрезентовані відповідними категоріями та поняттями. Зазначеним, звичайно, не вичерпується "рубрикація" понятійно-категоріального апарату релігієзнавства. Воно має певну структурованість, характеризовану такими дисциплінами, як філософія релігії, соціологія релігії, психологія релігії, історія та історіософія релігії, релігійне вільнодумство тощо. Відповідно до цієї структурованості перераховані розділи академічного релігієзнавства можна "розкласти" в такі відносно самостійні категоріально-понятійні ряди:

-загальний ряд понять і категорій: "релігія", "вільнодумство", "релігієзнавство", "релігійне відношення", "релігійна свідомість", "релігійний світогляд", "релігійний ідеал", "надприродне", "віруючий" та інші;

• ряд понять і категорій філософського аспекту: "буттєві основи релігії^-", "суб'єкт" і "об'єкт" релігійного відображення, "предмет віри", "власний зміст релігійного феномену" (віра в надприродне, релігійний досвід), "теїзм", "деїзм", "пантеїзм", "фідеїзм", "теогонія", "теодицея", "буддійська філософія" (хінаяна, махаяна), "католицька філософія" (неотомізм, неоавгустинізм, тейярдизм), "православна філософія" (академічна, метафізика всеєдності, нова релігійна свідомість), "протестантська філософія", "мусульманська філософія", "надконфесійна синкретична релігійна філософія" (теософія, антропософія, агні йога) тощо;

• ряд понять і категорій соціологічного аспекту: "релігійність", "релігійні відносини", "релігійна організація" (церква, секта, деномінація; релігійні місії, профспілкові релігійні організації тощо), "релігійна громада", "релігійні організації^-", "функції релігії" (компенсаційна, світоглядна, регулятивна, комунікативна, терапевтична, аксіологічна та ін.), "місіонерська діяльність", "релігійна толерантність", "релігійна нетерпимість", "свобода совісті", "клерикалізм", "теократія" тощо;

-ряд понять і категорій психологічного аспекту: "релігійна віра", "релігійні почуття" (страху, радості, любові та ін.), "релігійні переживання", "релігійний катарсис", "релігійна поведінка", "релігійний досвід", "релігійні афекти", "релігійні звички", "релігійні потреби", "екстаз", "навернення" тощо;

-ряд понять і категорій історичного аспекту: "історичні типи релігій", "чуттєво-надчуттєві вірування", "демоністичні вірування", "теїстичні вірування", "політеїзм" і "монотеїзм"; "первісні форми релігії^-" (фетишизм, тотемізм, анімізм, контактна магія, віра в духів, віра в померлих предків, символічна магія); "етнічні" та "національно-державні релігії^-" (індуїзм, сінтоїзм, конфуціанство, іудаїзм тощо); "світові релігії^-" (буддизм, іслам, християнство -православ'я, католицизм, протестантизм); "нові релігійні течії і напрями" тощо;

- ряд понять і категорій вільнодумчого аспекту: "вільнодумство", "атеїзм", "єресі", "богоборство", "релігійний нігілізм", "деїзм", "пантеїзм", "антиклерикалізм", "скептицизм", "антитеїзм", "релігійний індиферентизм",