Тема 28. Новітні релігійні течії

781

можна промити буквально, тобто промивка мізків відсутня як така. Використане поняття позначає одне з універсальних явищ в людському суспільстві: особистий або психологічний вплив однієї людини на іншу. Академічне релігієзнавство не заперечує останній в релігійній сфері, але називає його нейтрально: "навернення", "трансформація", "реформа". Поняття "промивки мізків" поширене і популярне в певних мас-медіа, серед широкої громадськості, членів антикультистських рухів, ієрархів традиційних церков, окремих політиків. Воно використовується для боротьби проти НРТ, і не просто як антитеза вченням НРТ, а як спеціальна зброя проти будь-яких непопулярних груп, альтернативних лідерів, світоглядів, релігій. Спираючись на неї з благородною метою захисту інтересів людини, можна дозволити використовувати депрограмування, забезпечувати урядовий бюрократичний контроль, запроваджувати законодавчі санкції, як це, наприклад, зробила Франція, Національна асамблея якої одноголосно прийняла в червні 2000 року проект закону, згідно з яким "за маніпуляцію свідомістю" можуть дати п'ять років в'язниці або накласти 300-500 тис. франків штрафу. Цьому закону передували парламентські доповіді 1995 та 1999 року, де наводилися списки релігійних організацій (сект), що можуть нести загрозу суспільству. Серед них названі 172 групи, в т.ч. Церква сайєнтології, Свідки Єгови, різні східні неорелігії. В законі вперше в історії французького права дано визначення секти ("група, яка має за мету або результатом своєї діяльності створити чи експлуатувати психологічну або фізичну залежність учасників").¹ Спецслужбами МВС Франції сформульовані 10 критеріїв секти, серед яких: дестабілізація свідомості, вербування дітей, порушення громадського порядку, антисуспільні висловлювання, спроба проникнення до владних структур тощо.

Сектуальні (від "секта") переслідування базуються на бажанні не допустити такі трансформації свідомості людини, внаслідок яких вона змінюється до невпізнаванності. Не можна заперечувати впливів, які відчуває новонавернений. Більшість НРТ, прагнучи оновити людину, прямо заявляють про свою мету і зрештою призводять до кардинальних змін у її свідомості та житті. Світоглядні та діяльнісні трансформації - це наслідок будь-якого впливу - філософського, соціального, політичного тощо. Релігійний не є тут винятком. Але на відміну, скажімо, від політичних трансформацій, навернення у віру описується як навіюване божевілля, кодування, переключення, втрата розуму, викрадення психіки, зміна мислення, заволодіння свідомістю. Деякі психологи говорять про синдром кодування, самонавіювану регресію особистості, деструктивне сектантство. Прийняття нових духовних ідеалів і вчень подається як психічне захворювання, а стан віруючого НРТ кваліфікується як психопатичний транс. Безглуздість поданих описань процесу релігійного

¹ НГ-религии. -28.06.2000. - № 12.

782

Розділ V. Релігія і сучасність

навернення очевидна.

У визначенні секти, культу, неорелігії, інших понять, якими ми будемо користуватися, вітчизняна наука, спираючись на доробок своїх закордонних колег, виходить із загальносоціологічного розуміння того чи іншого типу релігійної організації. Так, під нетрадиційними релігіями розуміється історично не успадковані якимсь народом від попередніх епох, не притаманні його релігійній духовності, культурно, побутово, ментально не укорінені явища духовного порядку, які є результатом релігійних пошуків. Вони набувають популярності внаслідок місіонерства проповідників з їх історичної батьківщини. Нетрадиційними для кожної країни є різні релігії. Так, для Індії нетрадиційним можна вважати християнство, а для України - релігії східного (індуїстського, буддистського та ін.) напряму.

Широковживаним в науці є поняття "неорелігії^-". Ним позначаються релігійні новотвори, які прагнуть синтезувати різні культурні світи. їх поява зумовлена змінами світоглядних парадигм, кризою традиційних релігій, взаємовпливом різних цивілізацій. Разом з тим неорелігії виступають результатом релігійної ініціативи окремих осіб, які, базуючись на певній віросповідній традиції або синкретизмі декількох, творять нове віровчення, культ, організацію. Остання вважається самодостатньою і незалежною від будь-якого релігійного центру, а її засновник і керівник - обраним Богом. Серед численних неорелігій, які, як правило, є частиною молодіжних рухів, що виникають в середовищі інтелектуалізованих верств населення, виділяють неохристиянські, неоорієнталістські, неоязичницькі та інші утворення.

У другій половині XX століття виникло нове релігійне явище - релігійні рухи так званого "Нового віку" ("New Age"). В основі цих рухів лежить ідея "нового віку" - якісно іншого періоду в розвитку людства на відміну від попереднього, який нібито був невдалим, "пропащим" у багатьох відношеннях. Будучи певним ідейним поєднанням традицій Сходу і Заходу, течії "Нью ейджа" пропонують людству цілісні перспективи його буття в єдності тілесного, духовного та ментального начал. Останні оформляються в певні концепції, теорії про сутність людського існування, яка вбачається в пробудженні в людині вищого "Я". Для реалізації цієї мети використовуються нетрадиційні способи і методи трансформації людської свідомості, поліпшення стану здоров'я (як фізичного, так і психічного), освоюються різні практики езотеричних або духовних традицій тощо.

Поняття, терміни в науці - це не догми, вони змінюються. Може статися так, що деякі з них з часом взагалі зникнуть, але на їх місці з'являться нові, які будуть зручні й оперативні при дослідження нових явищ в релігійній сфері.