logo
544702

Тема 14. Основний зміст християнського віровчення і культу 399

8.1 в Духа Святого, Господа Животворящого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.1

9. В єдину, Святу Соборну і Апостольську Церкву.

  1. Визнаю одно хрещення на відпущення гріхів.

  2. Чекаю Воскресіння мертвих. 12.1 життя будучого віку. Амінь.

Символ віри є однією з найважливіших формул, які виголошуються під час християнських богослужінь. Визнання його є обов'язковим для християн.2 Тлумачення окремих "членів" Символу віри, а також правил богослужіння та положень "моральної доктрини" складають так звані "символічні" книги християнської релігії - Катехизиси. Ці книги слугують для релігійного навчання. Вони, як правило, в настановній або ж у діалогічній формі роз'яснюють віруючим чи неофітам (новонаверненим) правила віри, що стосуються розуміння троїчності Божества, Боголюдської природи Христа (христологія), вчення про спасіння (сотеріологія), про викупну жертву та воскресіння Христове, про останні часи та долю світу (есхатологія), про сутність християнської Церкви (еклезіологія). Символ віри у тому вигляді, який був сформульований на Нікейському та Константинопольському Вселенських Соборах, визнається насамперед православною Церквою. Католицька ж Церква сповідує восьмий член символу віри (про Святого Духа) з додатком filio que ("1 від Сина"). Протестанти, хоча і відкидають церковний Переказ, спираючись лише на Святе Письмо, однак Нікео-Константинопольський Символ віри визнають. На Заході -в католицькій редакції (з filio que), у країнах, де поширене православ'я (як в Україні) - у давній формі, без цього додатку.