logo
544702

1. Зародки науки про релігію

Процес становлення релігієзнавства як особливої галузі знання почався ще в період античності. Вже тоді можна було визначити ряд найхарактерніших підходів до релігії, а також віднайти цілі концепції щодо неї та початки важливих ідей.

А. Ідеї антропоморфізму і пантеїзму. Засновник елейської школи Ксенофан (VI ст.до н.е.) висунув ідею про створення богів за образом і подобою людей: які люди - такі їхні боги. Ефіопи вважають, що їх боги курносі та чорні, фракіяни уявляють своїх богів голубоокими та рудими, відзначає Ксенофан: "Але якби бики, коні і леви мали руки й могли б ними малювати і створювати твори мистецтва, подібно людям, то коні зображували б богів подібними на коней, бики ж - подібними на биків".1 Ідея антропоморфізму мала вплив і розвивалася далі у вченнях багатьох мислителів. Особливим їх прихильником був німецький філософ Л.Фейєрбах. В умовах грецького політеїзму Ксенофан сформулював також положення про монотеїзм, надавши йому форму пантеїзму. На його думку, світ єдиний, несотворимий і незнищуваний - він і є Богом. Як згодом відзначав з цього приводу Арістотель, поглянувши на небо у його цілісності, людина заявляє, що єдине - ось що Бог.

Б. Евгемеризм. Будуючи свою теорію на основі антропоморфізму Ксенофана, грецький мислитель Евгемер (VI ст.до н.е.) стверджував, що богом є колишні люди, переважно царі. Підхід до з'ясування природи релігії, коли боги розглядаються як обожені царі, одержав назву евгемеризму.

В. Концепція страху, неуцтва та обману. Грецький філософ-атоміст Демокріт (VI ст. до н.е.) вважав, що релігія грунтується на страху людини перед

Антология мировой философии. В 4-х т. - Т. 1. - Ч. 1. - М, 1969. - С. 292.