Тема 23. Релігія як моральне явище 661

Буддизм, так само як і національні релігії Сходу - конфуціанство, сінтоїзм тощо, споконвічно вважали працю найвищою чеснотою. Тому й зараз, з точки зору "культу його величності праці", японський, китайський або корейський робітник сприймає як належне сувору дисципліну, жорсткий порядок у цехах, конторах чи за прилавком.

На ґрунті сімейної, кланової етики у країнах Сходу виникла і постійно підтримується психологія групізму, групова лояльність. Незважаючи на індустріалізацію й урбанізацію вона й зараз попереду серед поведінкових установок у Східних країнах. Особливості буддо-конфуціанської культури дають змогу ламати посадові і особистісні перегородки, підтримувати в організації високий рівень емоційної близькості. Клановий характер функціонування фірм у Японії чи Кореї поєднує сувору виробничу дисципліну з повною відкритістю комунікаційних каналів і самостійністю низових підрозділів. Менеджмент на іудео-християнському Заході лише нещодавно відкрив для себе позитивні особливості діяльності мікрогруп і певні переваги колективної праці. У цих країнах, де індивідуалізм вважався синонімом свободи, демократії і прогресу, зараз активно працюють над прищепленням психології групової праці. До речі, подібні технології контролю за поведінкою у невеликих колективах розвивають і неорелігії, насамперед орієнталістичні й неопротестантські.

Відома висока інноваційна спроможність японців, а відтак і корейців, китайців тощо. Вона є наслідком вихованої з дитинства спрямованості на практичне використання наявних і запозичених ідей. Дослідники відзначають, що дотримування буддиської філософської доктрини стимулює дії, а не розмови. Якщо в Біблії сказано: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог був Слово" (їв 1:1), то у буддистських сутрах слово містить у собі лише спонукальний стрижень, стимулюючий активність. Японці з дитинства насичуються модусом поведінки, сконцентрованим у заклику: "Менше говори, більше роби!"

Східні традиції медитативного спостерігання звичайно мають своїм наслідком не теоретичні узагальнення, а прагматику, вихід у практику, дію. Активно допомагає сучасному менеджменту дзен-буддизм, а також різні напрями йоги, трансцендентна медитація тощо. Дослідження психологів і фізіологів довели, що душевне заспокоєння і внутрішнє просвітлення стимулюють творчу активність людини. Відомо, що "дзен" як метод активізації резервів людської психіки застосовується на багатьох японських фірмах. Часто серед консультантів і організаторів

662 Розділ IV. Суспільствознавче витлумачення феномену релігії

"дзен"-тренувань зустрічаються буддистські монахи.¹

Головна відмінність західного християнства від буддизму з точки зору впливу на "людські ресурси" бізнесу полягає в тому, що перша займається соціальним захистом, а останній допомагає працівникам відновлювати сили. Східне ортодоксальне християнство ще й досі не знайшло свого місця у цій сфері

Іудео-християнська активність у певний період становлення організованого підприємництва була своєрідним дороговказом. Але в останні сто років функції методологів організаційно-управлінського процесу перебрали на себе позарелігійні вчені та менеджери. їх раціоналізовані і прагматичні підходи до керування людьми рішуче вийшли за межі Біблії і Корану. Це спричинило так звану революцію менеджерів. Бог відсутній зараз на сторінках підручників з менеджменту. Проте там постійно наголошується, що для успішної організації дій багатонаціональних колективів необхідно чітко враховувати особливості релігійно-моральних орієнтацій працівників.

Християнство вже підштовхує до активності, до здобуття результату силою, якщо це потрібно. Біблія наголошує: "Від днів же Івана Хрестителя й досі Царство небесне здобувається силою, і ті, хто використовує зусилля здобувають його" (Мт 11, 12). Така ментальність формувала активну торгівельно-збутову діяльність, наполегливий бізнес. У буддиській традиції переважає квієнтизм - прагнення до абсолютного спокою, що виражається поняттям "нірвани". Буддизм добре слугує відпочинкові після роботи, а християнство - піднесенню духу працюючих.

Певні релігійні чинники були здатні допомогти в разі існування у фазі становлення ринку поодиноких підприємств. Майже до XX століття переважали невеликі підприємства. Під одним "дахом" збиралися родичі, члени однієї релігійно-національної громади. Вони працювали як команда, об'єднана єдиною ідеологією. Наш час - це переміщення великих мас населення з країни в країну. Багатонаціональними стають не тільки великі, а й малі підприємства. Культура міжконфесійного, міжнаціонального спілкування - це об'єктивна необхідність. І саме на цьому ґрунті формуються нові найдосконаліші технології бізнесу.

Сучасний ритм праці стає дедалі напруженішим. Менеджмент винайшов багато важелів мотивації і примусу до праці, серед них і інтелектуальної. Релігії практично немає що робити у трудовому процесі. В офісі, фірмі, на підприємстві не залишилося місця Богу, якимсь релігійним обрядам, тим більше, що працюють поруч люди

Пронников В.А., Ладанов В.Д. Управление персоналом в Японии. - С. 120-121.