logo
544702

4. Натуралістичні міфи - феномен нової білярелігійної свідомості

Протягом останніх двох десятиліть громадську думку періодично бентежать дивовижні повідомлення і чутки про таємничі, незрозумілі, незбагненні феномени, зокрема, про необізнані літаючі об'єкти (НЛО), появу на Землі прибульців з Космосу, телепатичні контакти з мешканцями інших світів, зустрічі з примарами або "сніговою людиною", про надзвичайні лікувальні й пророцькі здібності чаклунів й осяйних, "бунти речей" (полтергейста) і багато чого іншого. Перелічувати такі повідомлення можна було б ще довго. Але попри всю строкатість цих повідомлень, в яких парадоксальним чином поєднується ймовірне, можливе і зовсім неможливе, не складно виявити певну закономірність: майже поодинокі в семидесяті роки і значно поширеніші протягом вісімдесятих повідомлення про якусь неймовірність на межі 90-х перетворилися на справжній бурхливий потік, а в наш час стали майже щоденним явищем. Одні з них виникають, бентежать громадську думку і потихеньку зникають, щоб поступитися місцем для ще більш дивовижних повідомлень. Інші продовжують жити тривалий час. Ці еклектичні і суперечливі за змістом інформації, що сьогодні наполегливо тиражуються засобами масової інформації, дістали в релігієзнавчій літературі назву білянаукових або натуралістичних міфів.

"Вибухоподібне" поширення натуралістичних міфів віддзеркалило ті глибокі зміни, що відбулися в масовій свідомості постсоціалістичного суспільства. Про характер і спрямованість останніх в нашому сьогоденні точаться гострі суперечки, даються оцінки, які виключають одна одну (відродження - занепад, прогрес - регрес). Проте безсумнівним є те, що, попри всю строкатість сучасних концепцій постсоціалістичної масової свідомості, їх поєднує і дещо спільне. По-перше, це визнання реального світоглядного плюралізму, який, зрештою, в латентному, "згорнутому" вигляді існує завжди. Це певним чином відображає наявну соціальну неоднорідність суспільства. По-друге, це констатація розбурханого, кризового стану суспільства, що віддзеркалює разючі протиріччя суспільного буття, глибокий кризовий стан всіх сфер соціального життя. Саме в такому середовищі, де парадоксальним чином співіснують, взаємодіють, ведуть між собою боротьбу різні типи світоглядів (або

818

Розділ V. Релігія і сучасність

їх "уламків", фрагментів), витворюється, транслюється і відтворюється натуралістичний міф.

У зв'язку з цим виникає цілком слушне питання: чи є така ситуація унікальною в історії людства? Якщо ні, то наскільки вона типова? Розгляд цієї проблеми в загально-історичному контексті дає можливість зафіксувати пожвавлення "вторинного" міфотворення саме на "зламах" історичних епох, на перехідних етапах у розвитку окремих країн, коли відбувається докорінна зміна цивілізаційного типу розвитку. Це зокрема мало місце на межі архаїчного і соціального диферційованого суспільства, в часи занепаду античного світу, в епоху Відродження, наприкінці Нового часу. Натуралістичний міф сьогодення -це різновид "вторинного" міфу, що відбиває кризу технічної цивілізації, вичерпність екстенсивного техніко-технологічного варіанту розвитку сучасної культури, що склався у Новий час й водночас віддзеркалює назріваючу зміну цивілізаційного типу розвитку.

Натуралістичний міф зберігає характерні риси традиційного міфу архаїчного суспільства, виконує функції, які притаманні як цій первісній формі суспільної свідомості, так і численним "вторинним" формоутворенням, що спостерігаються в культурі стародавнього світу, середніх віків, епохи Відродження, Нового часу. В міфологічному досвіді "переломних" епох фіксується долання чужості світу і людини. "Кожного разу в міфі постає в упорядкованому вигляді те, що оточує людину як темна безодня, перед наявністю якої у неї може з'явитися лише одне почуття - жах, що вона не впорається з цим невідомим".1 Саме це надає "вторинному", в тому числі й натуралістичному, міфу вражаючу життєздатність і привабливість в очах дедалі більшого загалу наших сучасників, здатність до широкої й успішної експансії в сучасній культурі.

Розповсюдження натуралістичного міфу в новий час іноді набувало нової якості - переростало в процес реміфологізації суспільної свідомості. У цьому зв'язку досить згадати такі одіозні і водночас драматичні факти, як "крижана космогонія" Г.Хербігера в Німеччині або лисенківська агробіологія в колишньому СРСР. Ці та інші факти з політичної історії, а також історії літератури й мистецтва, історії науки свідчать про те, що процес реміфологізації суспільної свідомості у новітній час — одна з істотних ознак епохи. Весь багатомірний досвід XX століття висвітлює всеохоплюючу роль міфологічної свідомості в різних шарах історичного процесу.

Зважаючи на трагічну історію XX століття, суперечливий досвід розвитку культури в новий час, така експансія "вторинного" міфу у масову свідомість (попри його вражаючу життєздатність) не може не викликати досить суперечливих оцінок. З одного боку, ці оцінки набирають алармістичного

' Заблуждающийся разум?// Многообразие вненаучного знания. - М, 1990. - С.32.